Пристрасті по кредиту МВФ і дипломатичні ігри навколо «особливого статусу» Донбасу

Дві важливі події опинилися на цьому тижні в центрі уваги української громадськості. Україна, нарешті, отримала третій транш МВФ, а глави МЗС Німеччини та Франції спробували своїм візитом в Україну надати нового імпульсу Мінським угодами по Донбасу.


Навіщо нам гроші МВФ?

Відомий комік Володимир Зеленський, який вже приміряв президентську булаву (в серіалі «Слуга народу»), жорстко посміявся над Україною в Юрмалі, неабияк розваживши російських туристів. Він назвав Україну «жебрачкою» і порівняв з «актрисою німецького фільму для дорослих», яка «готова прийняти будь-яку кількість з будь-якого боку». 

Залишимо осторонь етичну сторону «квартальних жартів». Поговоримо про економічну. Чи правда, що нинішнє керівництво України є рекордсменом в справі нарощування зовнішнього боргу?

У другому кварталі 2016 року порівняно з першим кварталом валовий зовнішній борг України скоротився на $ 2,391 млрд, або на 2%, - до $ 114,966 мільярда.

За час президентства Леоніда Кравчука зовнішні борг України зріс з нуля до 3,6 мільярда. За дві каденції Леоніда Кучми борг України виріс більше ніж у вісім разів, досягнувши позначки в 30 мільярдів доларів.

При Вікторі Ющенкові, з 2005 по 2010 рік, борг виріс більш ніж в три рази, досягнувши позначки в 103 мільярди доларів. Добре «попрацював» над позиками і Віктор Янукович - за чотири роки його каденції борг піднявся до суми в 142 мільярда.

Відзначимо, що чомусь раніше збільшення кредитного навантаження при Ющенкові та Януковичі не викликало занепокоїння у жартівників «95 кварталу».

До того ж, за два останні роки зовнішній борг України не виріс, а навпаки, знизився з 142 до 114 мілліардів доларів.

У квітні 2014 року МВФ затвердив кредитну програму для України на $ 17,01 млрд, після чого перерахував два транші - на $ 3,19 млрд і на $ 1,39 млрд. У 2015 році замість програми stand by була розпочата програма EFF (триваліша за терміном).

Другий транш від МВФ Україна отримала в серпні 2015 року. І тільки 14 вересня отримала третій транш у розмірі мільярда доларів. Завдяки третьому траншу Україна також отримає прив'язані до нього 1 мільярд доларів під гарантії Міністерства фінансів США, а також 600 мільйонів фінансової допомоги від Єврокомісії.

Прихід грошей від МВФ відразу заспокоїв валютний ринок країни. За два дні на Міжбанку гривня зміцнилася до 25,7 за долар і буде зміцнюватися і далі. До речі, ще недавно доморощені експерти говорили про подолання гривнею цієї осені кордону в тридцять за долар.

Безумовно, брати гроші в борг не є добре, як для людини, так і для держави. Але не варто скидати з рахунків той факт, що Україна третій рік веде війну з могутньою державою, чий потенціал (військовий, економічний, демографічний) перевершує український в кілька разів. І взагалі, у державу, що воює, якось не прийнято вкладати інвестиції, хоч Україна наперекір всьому вже отримала спочатку року 2,6 мільярда доларів інвестицій. Однак для зростання економіки в 5-6% відсотків в рік, за підрахунками колишнього глави АП Бориса Ложкіна, нам потрібно 10 мільярдів доларів на рік. Якраз для того, щоб запустити зростання економіки, стабілізувати валютний курс, нам сьогодні вкрай необхідні гроші МФВ за ставкою всього три відсотки річних.

Нагадаємо, що могутній Радянський Союз в роки війни отримав допомогу по ленд-лізу від США в розмірі 140 мільярдів в сучасних цінах. І так і не розрахувався за своїми боргами.

А Греція, що ні з ким не воює, вже винна Євросоюзу 243 мільярди доларів і хоче отримувати мільярди позик ще.

За прогнозами експертів і Кабміну, зростання економіки України може скласти 3 відсотки в 2017 і 4 відсотка в 2018 році. Країна, що стала на рейки економічного зростання, вже не потребуватиме великої позики, правда, за однієї умови, якщо на українській землі до того часу запанує мир.

Гібридні ігри навколо Донбасу

Візит глав МЗС Німеччини та Франції в Україну міг стати сенсацією. У середу, 14 вересня, російські і «республіканські» ЗМІ радісно цитували заяву міністра закордонних справ Франції Жан-Марка Еро.

Еро заявив, що після встановлення режиму тиші на Донбасі Київ повинен приступити до виконання політичних умов мінських угод.

"А на наступному етапі цього безперервного процесу - це твердження Радою згаданоого мною закону про вибори і спецстатус, а також відбувається розширення пілотних зон, відведення і збереження під контролем важкого озброєння, здійснюються кроки щодо забезпечення доступу спостерігачів до територій Донбасу, відбувається створення просунутих баз ОБСЄ ...

Третім етапом буде затвердження Верховною Радою дати проведення виборів, завершення конституційної реформи, ухвалення законів про амністію, одночасно і паралельно розведення військ по всій лінії фронту, створення нових пропускних пунктів, звільнення заручників, закінчення виведення військ і повний доступ до кордону ", - сказав Еро.

Тобто фактично глава МЗС Франції дав зрозуміти, що Україна повинна йти за російською схемою виконання Мінська-2.

Однак сенсація проіснувала зовсім недовго

Президент України Петро Порошенко під час виступу на 13-й щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES), в п'ятницю в Києві заявив:

«Жодного кроку вперед, поки російська сторона не відведе свої війська на безпечну відстань і не здійснить заходи в сфері безпеки.

Україна демонструє добру волю і відповідальність і робить чіткі кроки до мирного регулювання. Що робить Росія? Нічого. Нуль. І до того ж - намагається перекинути відповідальність і вину на когось іншого ...

Ми не будемо влазити в капкан пріоритетності політичних аспектів Мінських домовленостей», - підкреслив Порошенко.

Відзначимо, що поки ніяких заяв з боку МЗС Франції і Німеччини, які б піддавали критиці позицію українського президента, не було.


За влучним твердженням Шарля Моріса де Талейрана, язик дано дипломату, щоб приховувати свої думки, а ось жести дипломатів бувають набагато більш щирими. Ось що сталося після виступу перед Штаймайером і Еро глави Донецької військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського в Слов'янську.
Жебрівський закінчив свій виступ словами: «Наша позиція однозначна і чітка: Донеччина має бути українською повністю. Ніякого «санітарного кордону» не може бути. Нам безумовно потрібна підтримка наших партнерів. Але якщо навіть такої підтримки не буде, ми все одно не відмовимося від цілісності України». Після цього міністр Еро підійшов і потиснув Жебрівському руку.

На думку відомого журналіста і блогера Петра Шуклінова, перед нами велика дипломатична гра.
«Відштовхніться від України. Подивіться на глобус з висоти. Російсько-українська війна - частина піраміди подій. У цій грі замішані сили, які важко описати. Я послідовно пишу про це. Але і зараз дуже багато хто не хоче бачити очима. Хто не хоче бачити - ось простіше: особливого статусу Донбасу не буде ніколи. Ні завтра, ні післязавтра. Хіба що це буде умовою повної дезінтеграції терористичної організації Росія. Якщо є привід для сумнівів у внутрішній політиці, то будьте чесними - у зовнішній таких приводів не було жодного разу. Вискакують деталі переговорів - план Мореля, план Штайнмайера - процес, гра. Завдання українських дипломатів - збереження української держави за будь-яку ціну», - пише Шуклина.

Замість післямови

Завтра, 18 вересня, в Росії пройдуть вибори в Держдуму, які в будь-якому випадку закладуть потужну бомбу під легітимність путінського режиму. Вибори в анексірованому Криму, масштабні фальсифікації, щоб не допустити опозицію в парламент, рано чи пізно вийдуть боком кремлівським мудрецям.

8 листопада в США пройдуть президентські вибори. Чи переможе в них шанувальник Путіна Дональд Трамп або проукраїнські налаштована Хілларі Клінтон, сьогодні передбачити неможливо.

Але навіть при перемозі Трампа зовнішня політика США, яка знаходиться під жорстким контролем сенату і конгресу, принципово не зміниться.

І в будь-якому випадку, тільки українці вирішуватимуть, хто коли і на яких умовах поверне нам окупований Донбас і анексований Крим.