Психологи стверджують, що до рішення вбити себе людина готується довго. За ці вихідні на Тернопільщині зафіксовано шість випадків суїциду. 23 червня виявилося кризовим для людей, які народилися в 70-их роках 20 століття. Троє осіб вирішили позбавити себе життя саме в цей день та троє на наступний.
Про можливі причини суїциду і як можна врятувати від нього близьких людей, розповідає кандидат психологічних наук Наталія Гаєвська.
- Яким є душевний стан людини, яка вбиває себе?
- Самогубство, ймовірно, пов’язане з певними розладами психіки, які дуже часто супроводжуються депресією. Це повне розчарування в собі, у своєму оточенні, настільки сильне, що людина в певний момент починає вирішувати, що без неї буде краще її рідним і всім. Вона не відчуває в собі жодних сил для того, щоб рухатися вперед в житті.
Часто кажуть, що ті, хто здійснюють самогубство, є дуже слабкими людьми. Нічого подібного! Треба мати велику мужність, щоб позбавити себе життя. Для того, щоб людина зуміла завдати шкоду собі, вона повинна перейти певні внутрішні бар’єри, і тільки тоді вона зможе це зробити.
- У якому віці в основному приймає таке рішення людина?
- Коли потрапляє у кризову ситуацію. Перша серйозна криза з людиною наступає у 20-27, 28 (плюс мінус три чотири роки). Також коли досягає 40-річного віку. Але в будь-якому випадку це пов’язано з переосмисленням власного життя. Якщо є величезне незадоволення собою і людина не знає, що з цим робити, вона стає розчарованою і приймає рішення вбити себе.
- Чи мають вплив на випадки суїциду соціальні проблеми?
- Мають, але в основному на тих людей, які є неврівноваженими. Якщо людина за характером є врівноваженою, соціальні проблеми не будуть для неї ключовим фактором, який призводить до самогубства. Це в більшості випадків пов’язано з внутрішніми факторами, з незадоволенням собою.
- Які причини призводять до самогубства?
- В основному особистісні проблеми. Як правило це проблеми оточення, неможливості налагодити людські і довірливі стосунки, коли людина відчуває себе відкинутою від кола спілкування і робить висновок, що вона не є гідною. Дуже часто ця проблема є всередині сім’ї. Це стається тоді, коли оточення не може дослухатися до людини, побачити її гідні сторони.
- Що повинні робити члени сім’ї у таких випадках? Які ознаки того, що людина хоче вбити себе?
- У дійсності по людині видно, якщо вона готується до такого трагічного кроку. Оскільки людина довго іде до цього рішення. Це не стається за один день. Люди в такому стані так чи інакше починають говорити про самогубство. Десь проскакують такі фрази як: я не задоволений собою; я вважаю, що світ буде кращим без мене; я для вас є обтяжливим; усім буде набагато краще, коли мене не стане… На такі речі треба в першу чергу реагувати. Бо саме за цими фразами ховається дуже багато. І, на жаль, дуже часто в сім’ї намагаються такі речі проігнорувати. Кажуть: що ти таке говориш; то все дурниці; що ти там собі дозволила сказати... І цим вони не дозволяють людині виговоритися, звільнитися від емоційного напруження, яке всередині неї назбиралося. Людина тоді робить ще один висновок: дійсно ніхто не хоче мене чути; я ні для кого не є важливою; усім байдуже, що зі мною відбувається.
Тому, якщо десь почуєте такі фрази, в жодному випадку не можна ігнорувати. Якщо людина починає говорити про свій душевний стан, тоді небезпека значно зменшується. Бо через розмову знімається внутрішня напруга. Треба постаратися поговорити з людиною, запитати, що вона відчуває. Переважно люди цю розмову не починають, бо самі бояться говорити про це. Це важка тема. Але потрібно знайти силу в собі для цього, щоб допомогти людині.
Тамта ҐУҐУШВІЛІ