Представники КПУ взялися за скасування ЗНО. Освітяни вважають, що це зруйнує систему освіти України.
Перший заступник голови Верховної Ради Ігор Калєтнік ініціює проведення парламентських слухань на предмет ефективності системи зовнішнього незалежного оцінювання. Він вважає, що система ЗНО себе не виправдала, тож, щоб остаточно не втратити якість освіти, українські вищі навчальні заклади повинні повернутись до практики здачі вступних іспитів.
“Система освіти, яка існувала раніше, - більш ефективна. Адже форма вступних іспитів стимулює молодь обирати і здобувати глибокі знання по конкретній професії. Замість того, щоб шукати в Інтернеті відповіді на цьогорічні тести, і намагатись завчити їх напам’ять", – заявив Калєтнік.
З думкою комуніста погоджуються далеко не усі працівники сфери освіти України.
Директор Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу, кандидат педагогічних наук Микола Николин має 20-ти річний стаж викладання. При порівнянні ЗНО зі старою системою підсумкового оцінювання зазначає, що ініціатива комуністів є неприйнятною для розвитку українського суспільства. На його думку, прийняття ВР такої пропозиції остаточно зруйнує систему освіти України.
– Скажу однозначно, ініціатива комуністів абсолютно неприйнятна для нашого суспільства і української освіти. Оскільки ми і так маємо доволі багато проблем в освіті, які пов’язані з певними корупційними схемами. Вони стосуються як раз вступної кампанії. Тут напрацьований дуже негативний досвід упродовж багатьох років, який дістався нам у спадщину ще від комуністичної системи. На мою думку, вже і так зроблено багато помилок в нашій системі в плані деукраїнізації, дегуманітаризації освіти, в плані відступу від певних західних стандартів освіти, що стосувалося тривалості навчання і так далі. Тому, якщо Верховна Рада прислухається до пропозиції комуністів, це остаточно зруйнує систему освіти України і відкине її далеко назад. Хоча звичайно ЗНО не є абсолютно ідеальною системою підсумкового оцінювання знань, вмінь, навичок, компетентності учнів. Але вона поки що виглядає найбільш об’єктивною. Тому що напрацьована така система, яка певною мірою забезпечує цю об’єктивність. По-перше – фактично невідомою залишається до останнього моменту розв’язка завдань, які пропонуються учням. По-друге – працює система громадського спостереження. По-третє – незалежність тестування забезпечують також засоби спостереження, які використовуються під час ЗНО. Громадськість однозначно позитивно сприймала ЗНО. Тому я не бачу ніяких підстав підтримувати ідею комуністів.
– Після запровадження системи ЗНО підвищився рівень заохочення до навчання у тернопільських учнів?
– Безумовно, мотивація до здобуття знань в учнів зросла. Сказати, що у зв’язку з ЗНО зроблений неймовірний прорив – це було б все ж таки трохи райдужно. Але в учнів з’явилася певна мотивація до здобуття знань. Хай вона здобувається не зовсім в той спосіб, який би нам хотілося – не настільки в школі, наскільки на заняттях з репетиторами, але все одно підвищується рівень підсумкової компетентності учнів. Це позитивний результат. Крім того, ми слідкуємо за реальним станом справ – кожен вчитель щороку бачить, над якими темами треба працювати активніше, на що треба звертати більшу увагу. А це свідчення того, що на наступні роки це буде враховано і матимемо кращий результат.