Великою дилемою для суспільства є злочинець, котрий після вчинення злочину, відбування покарання, спроб перевиховання цинічно вчиняє повторний злочин. Питання виникає, яка причина такої поведінки.
Чи то виклик суспільству, чи неспроможність подальшої адаптації, чи проста звичка. Варіантів може бути безліч, а от відповідей як вирішити таку проблему значно менше.
Одну із таких справ розглядав апеляційний суд Тернопільської області. На лаві підсудніх опинився 15-річний юнак.
Студент першого курсу сільськогосподарського ліцею був раніше судимий за ч.3 ст. 185 КК України (крадіжка поєднана із проникнення у житло), проте враховуючи його вік, сімейні обставини та можливість виправлення юнака, його було звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік. Таке гуманне відношення суду до хлопця не змусило його стати на шлях виправлення, скоріше навпаки. Через декілька місяців він вчиняє повторну крадіжку. Зайшовши в кафе він викрав жіночу сумочку. Загальна сума майна потерпілої склала 1069 грн. Щодо покарання, то цього разу хлопець сидітиме за ґратами, оскільки новий злочин він вчинив в період іспитового строку. Суд призначив покарання у вигляді двох років позбавлення волі.