Як ми повідомляли, стратегію розвитку Тернополя до 2025-го року затвердили міські депутати на останній сесії. Документ визначає основні пріоритети для розвитку міста: підвищення якості життя, формування конкурентоспроможної економіки, розвиток Тернополя як міста національних, духовних цінностей, культури та спорту.
Окремо винесено розділ стосовно бачення Тернополя як території розвитку науки та інноваційних технологій. Про особливості стратегічного плану «Номер один» розповів начальник управління стратегічного розвитку міста Юрій Дейнека.
Без реформування «комуналки» далеко не заїдеш
Однією з головних стратегічних цілей задля підвищення якості життя міські чиновники називають реформування житлово-комунального господарства міста і пріоритетом цього ставлять збільшення кількості ОСББ.
– Створення ОСББ – дуже важливий шлях для того, щоб модернізувати житловий фонд міста. Чим більше буде ОСББ, тим краще буде і для міста, і для мешканців цих будинків. Зрозуміло, що у старих будинках навряд чи активно жильці захочуть братися за створення об’єднання співвласників, адже для ремонту цих будинків потрібні величезні капіталовкладення. Але й місто самотужки не може «потягнути» ремонти у всіх будинках. Будемо шукати шляхи співпраці, – зазначив Юрій Дейнека і додав: – «У планах мерії – збільшення кількості ОСББ у місті до 80% до 2025 року».
Далі чиновник зазначив надзвичайно важливий проект для міста – будівництво станції знезалізнення води до 2015 року: «Всі знають, що в Тернополі вода не погана, але не є ідеальною. Будівництво цієї станції має дуже суттєво вплинути на якість питної води. На її зведення планується залучення коштів частково з міського бюджету, а частково – з держбюджету».
Третім важливим напрямком у процесі реформування ЖКГ, за словами Юрія Петровича, є реалізація проекту модернізації світлопостачання.
– У цьому році вже розпочато реалізацію цього проекту, – зазначив пан Дейнека. – У планах – повна заміна фізично зношених повітряних ліній та старих освітлювальних приладів на всій території міста. В результаті впровадження проекту очікується зменшення споживання електроенергії на 33% та витрат на утримання освітлювальних ліній на 20%.
Для втілення в життя цього проекту залучатимуться прилади та устаткування місцевої «Ватри» і частково закордонних компаній, які обіцяють гранди для його кредитування. Реалізувати цей проект чиновники обіцяють до кінця 2016 року.
Тернопіль платить за енергоносії два бюджети
На сьогодні маємо цікаву цифру. Якщо взяти підприємства, установи та організації різних форм власності і громадян міста, то вони всі сплачують 1,5 млрд. грн. у рік за енергоносії. А це два бюджети міста!
– У Тернополі процес енергоефективності розпочався зі встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП). Ці ІТП дають нам приблизно 4% зменшення витрат газу. І це лише початок. За рахунок модернізації системи електропостачання, в тому числі і серед населення, плануємо щорічно на 5% зменшувати витрати на енергоспоживання. Тобто до 2025 р. очікуємо зменшення втрат споживання енергії на 50%, – зазначив керівник управління стратегічного розвитку.
До кінця 2021 року – новий тролейбусний парк
Забезпечення ефективної системи управління дорожнім рухом та оновлення громадського транспорту теж є одним з пріоритетів мерії.
– Впровадження автоматизованої системи керування дорожнім рухом (АСКДР) розпочато з заміни світлофорів. У нас є оператори, які регулюють роботу світлофорів. Але даний проект поки працює в межах окремих районів міста, натомість є плани «зациклити» весь Тернопіль у цю мережу. Найближчим часом також плануємо завершити процес встановлення системи нагляду за рухом громадського транспорту (GPS), – розповів Юрій Дейнека.
У мерії досить сміливо говорять і про повне оновлення парку тролейбусів.
– Тролейбусний парк у нас застарілий. Частково він оновлюється за рахунок капітально відремонтованих, але все-таки тролейбусів закордонного виробництва, що були у користуванні. Натомість нині є державна програма, під яку можна залучити кошти на умовах співфінансування і протягом семи років (до кінця 2021 року) повністю оновити парк тролейбусів, який сьогодні є на КП «Тернопільелектротранс», – впевнено говорить головний стратег Тернополя.
Тернополяни житимуть на три роки довше
За рахунок європейського рівня надання медичної допомоги, яка нині, за твердим переконанням тернопільських чиновників, впроваджується в лікувальних установах міста, можна збільшити кількість мешканців Тернополя.
– Спільно з науковцями Тернопільського медичного університету досліджено, що до 2025 року можна збільшити середню тривалість життя тернополян на три роки. Окрім того, очікуємо збільшення народжуваності. Так, в нас у 2012 році вперше за останнє десятиріччя відбулося збільшення кількості населення. Нехай ця цифра не значна, близько 100 чоловік, але маємо тенденцію, що народжуваність стала більшою за смертність. А це вже певна ознака позитиву в розвитку міста! Завдяки цьому очікуємо, що кількість жителів Тернополя до 2025 року зросте до 225 тис. чол. (нині – 217 тис. – авт.). Тобто кількість тернополян має щороку приблизно збільшуватись на 500-1000 осіб, – зазначив Юрій Петрович.
Великому інвестору – преференції!
Свого часу Тернопіль був промисловим містом, але сьогодні він таким не є.
– З одного боку – це перевага, бо ми живемо в екологічно чистому місті, а з іншого – недолік, тому що промисловість дає значну кількість робочих місць. І тому ми не говоримо, що будемо відкривати багато промислових об’єктів, а говоримо про підтримку профільних галузей – харчової, легкої та електротехнічної промисловості, – переконує пан Дейнека.
Важливий пункт, який внесено у стратегію, – це надання пільг по сплаті місцевих податків для новостворених виробництв із значним обсягом інвестицій (не менше 5 млн. доларів).
На кожного тернополянина – один турист
Тернопіль щороку відвідує близько 30-50 тис. туристів. І хоча ця цифра не точна, але у міськраді хочуть її значно збільшити за рахунок розвитку сфери гостинності. – У планах – досягнути показника кількості туристів до 100 тис. на рік –песимістичний прогноз, 200-225 тис. на рік – оптимістичний. Тобто хочемо вийти на рівень: один житель Тернополя – один турист. Щоб ці показники стали реальністю, плануємо реалізувати в місті кілька цікавих для туристів проектів, а саме: побудова відпочинково-розважального комплексу на базі озера; щорічне збільшення кількості туристичних маршрутів; вивчення тернопільського підземелля тощо.
Міський голова Тернополя Сергій Надал після прийняття Стратегічного плану зазначив: «Цей Стратегічний план – не є стала величина. Це – візія, це – бачення розвитку міста, яким ми його хочемо бачити до 2025 року Натомість, враховуючи швидкий розвиток суспільства та технологій, я не виключаю, що ми, очевидно, змушені будемо вносити щороку певні зміни у даний план».
ЦИТАТА
«Я сам критикую цю стратегію, бо не зумів зібрати усієї інформації. Натомість планую даний стратегічний план взяти за основу і до кінця року провести детальні дослідження розвитку міста. Маю намір при допомозі науковців з місцевих університетів зробити так званий свот-аналіз економіки міста (сильні/слабкі сторони, перспективи/загрози тощо). Допрацювати документ і наприкінці року видати другу, удосконалену версію стратегічного плану з конкретними цифрами по всіх напрямках.
Юрій Дейнека, начальник управління стратегічного розвитку ТМР
ДУМКИ ВГОЛОС
Ігор Ковалик виконавчий директор ТМГО «Гуртом!», співзасновник ГО «Міжуніверситетська науково-дослідна лабораторія розвитку міста»:
– Затверджений Стратегічний план розвитку міста Тернополя до 2025 року є, швидше, стратегією або концепцією Стратегічного плану розвитку міста. Те, що депутати намагаються його змінити і міська влада запросила нас до спільного планування нашого майбутнього, – це є першим позитивом намірів. Другийпозитив – стратегічним пріоритетом (тут ми дійсно лідери в Україні!) вписано: розвиток «міста, національних та духовних цінностей, культури та спорту». І третійпозитив – уперше за історію Тернополя в розвитку міста одним зі стратегічних пріоритетів став «розвиток науки та інноваційних технологій», що є визнанням потенціалу наших університетських спільнот.
Тепер про слабкі місця. Слабкою є візія «затишного» міста для майбутніх пенсіонерів, а місія що «забезпечує… якість життя мешканців», ну ніяк не підштовхує до процесу активного творення і перемог.
Детально описано (більше половини тексту Стратегічного плану) пріоритет «Підвищення якості життя», а дуже мало приділено уваги шляхам досягнення інших трьох стратегічних пріоритетів. Але саме духовність, культура, економіка, наука й інновації мають вказати, як перетворити Жителя міста у Громадянина і де взяти кошти на забезпечення якості життя в нашому майбутньому.
Необхідна Стратегія молодого амбітного «міста-мрії» та детально виписаного плану консолідованих активних дій для її досягнення. Наш варіант Стратегії викладено на сайті http://www.gromada-i-misto.org.
Петро Гринчишин, депутат міської ради:
– На мою думку, представлений документ не Стратегічний план розвитку міста, а просто твір на вільну тему, щоб ЗМІ мали привід для обговорення, що робитиме міська рада до 2025 року. По-перше, багато позицій без термінів їх реалізації. Тому я пропоную назвати цей документ не план стратегічного розвитку, а стратегія розвитку міста Тернополя до 2025 року. Таким чином можна говорити про стратегічну лінію поведінки міста у перспективі. По-друге, мені здається, що потрібно було піти іншим шляхом. У нас є 28 галузевих програм, які передбачено реалізувати до 15, 17, 20 років… У цих програмах розписано чіткі заходи до виконання з фінансуванням і виконавцями. Тому саме їх варто було взяти за основу. І по-третє, у програмі майже немає нічого щодо промисловості, розвитку малого підприємництва. І останнє. Писати, що Тернопіль буде найпобожнішим містом України, не варто. Побожність – це справа кожної людини.
Наталя Карпишин, депутат міської ради:
– Звичайно, стратегія потрібна, але в ній немає жодного слова про мій округ. Він специфічний. До міста приєднані села Кутківці та Пронятин, які тепер потерпають від цього, адже нині фінансування їх відбувається за залишковим принципом. Коли читаєш дану стратегію, то робиш висновок про життя на Марсі. Такий висновок напрошується, коли дізнаєшся, як на моєму окрузі скорочується півставки педіатра, півставки двірника, школа недобудована (на 700 дітей шкільного віку є школа всього на 150 учнів), доріг немає, зупинки громадського транспорту відсутні. А ви говорите про якийсь стратегічний розвиток?
Петро Ландяк, депутат міської ради:
– У стратегічному пріоритеті «Підвищення якості життя» однією з цілей є забезпечення ефективної роботи розбудови міста. У цьому пункті абсолютно нічого не сказано стосовно детальних планів забудови міста і зонування території, які є інструментами правильності організації забудови міста. В іншому розділі прописано: постійне оновлення прибиральної техніки. Я не можу зрозуміти, для чого її купувати, адже місто постійно проводить тендери, і цього року, скажімо, його виграла приватна фірма. То для кого місто купуватиме цю техніку? Такі придбання не входять у рамки ні стратегічного, ні тактичного розвитку… І ще. Ми пишемо щодо інструментів реалізації «затвердження роботи над генеральним планом міста». Наскільки я знаю, генплан у нас прийнятий і затверджений у 2011 році й нині тільки стоїть питання стосовно розробки детальних планів забудови і зонування території. І, мабуть, найголовніше. Має бути добра воля бачення керівництва міста, виконавчих органів щодо впровадження в життя даного стратегічного плану. Якщо дух живий, наміри – справжні і щирі, тоді буде успіх!
Авторитетна думка
Сергій Надал, міський голова Тернополя:
– Я вітаю всіх тернополян. Тернопіль донедавна був єдиним обласним центром України, який не мав стратегічного плану розвитку. Тепер цю прогалину ліквідовано. Тернопіль отримав базовий програмний документ, який відображає бачення розвитку міста громадськістю на довгострокову перспективу. Основна мета стратегії – у досягненні економічного зростання, збільшенні добробуту, комфорту життя населення та реалізації інтересів усіх секторів територіальної громади.