Єдине, що хочеться сказати! Продовжуйте жити, якщо є така змога.
Пити каву зранку, гратись з дітьми, ходити в парк гуляти, працювати, зустрічатись з друзями, навідувати родичів.
Не забувайте,що відбувається, слідкуйте за новинами, надсилайте, якщо можете, гроші на потреби ЗСУ, але повертайтесь до нормального життя.
Ваша головна задача - підтримка економіки і морального духу країни. Це залежить від кожного.
Так, ти береш каву, смаколик, сідаєш на лавку і тебе мучає совість, адже десь дитина плаче в бомбосховищі. Але ти заплатив гроші баристі, він отримає зарплату, власник бізнесу оплатить податки, держава отримає гроші. А гроші - це стабільність. Гроші - це допомога, в першу чергу тим, хто на передовій.
А ще важливо не карати себе за це. Хтось медик і не вміє тримати зброю, це нормально, хтось касир, хтось сантехнік - у кожного своя професія, а професія військових - защихати, з чим вони чудово справляються. Залиште це професіоналам.
Так що зібрались і живемо. Далі будуємо життя і відбудовуємо економіку. І так потихеньку дійдемо до того, що зранку отримаємо повідомлення - перемогли!