На Житомирщині маскувальні сітки-"кікімори" для українських військових плете 102-річна Любов Ярош. Жінка разом із дочками відправила на передову близько десяти таких обмундирувань.
Про це розповідає "Укрінформ".
За плечима Любові Ярош (у дівоцтві – Лисенко) більш ніж століття живої, нефільтрованої, нелакованої історії України.
Голодомор, наймитування, німецька окупація, вимушена важка праця на Донбасі, а потім – у місцевому колгоспі. А сьогодні от – знову війна. Рідні спочатку не розповідали жінці про війну в Україні, але згодом, вона сама дізналась.
"Ми їй спочатку не повідомляли, що почалася велика війна. Почула по радіо. Тоді каже нам: "Чого ж це ви мені не говорите? Там же вже війна почалася", - розповідає донька Галина.
Почала 102-річна Любов Ярош плести кікімори після того, як матеріали для їх виготовлення додому принесла її донька."Вона давно практично не бачить і погано чує, але ніколи не сидить без діла.
"Що це ви робите?" – поцікавилася. Пояснили. "Давайте і мені, швидше буде", – приєдналася до нас мама. Так у нас і виник волонтерський сімейний підряд", – згадала жінка.
Любов Григорівна має свої обов'язки. Вона, незважаючи на поганий зір, знаходить кінець і витягує нитки з мішковини.
"Стали дочки плести, а я кажу: "Я буду розпускати мішковину". Хоча вже бачу погано, але знайду кінець і витягую нитки потроху – допомагаю їм. Хочу, щоб швидше ця війна скінчилася. Бідні солдатики. Так мені їх шкода", – зі сльозами на очах сказала пенсіонерка.
За її словами, сплетені в Ходоркові "кікімори" волонтери передають у Донецьку, Луганську області, Харків, Миколаїв та Запоріжжя.