Спільною молитвою на Ватряному полі розпочнеться сьогодні, 4 серпня, другий день лемківських фестин на Тернопіллі.
Нагадаємо, XV Всеукраїнський фестиваль лемківської культури "Дзвони Лемківщини" проходить 3-4 серпня у Монастириській. У ньому беруть участь професійні та аматорські колективи та окремі виконавці з України, Польщі, Словаччини та інших країн. Загалом – майже 1000 виконавців!
Підготовка до ходу-парадективів через місто у «Лемківське село» - на Ватряне поле
- Очікуємо цього року до 30 тисяч гостей, адже фестиваль ювілейний – п’ятнадцятий! – каже голова Всеукраїнського товариства "Лемківщина" Олександр Венгринович. – Люди приїхали з усіх куточків України, Польщі, Словаччини. Є навіть із США та Росії. Ми матимемо гарне свято у цій мальовничій місцевості на лісовій галявині.
У програмі - концерти, виставка робіт майстрів народної творчості – вишивки, різьби, гончарства, лозоплетіння, живопису, декоративно-прикладного мистецтва. Найвідомішим лемкам України дозволили підняти прапор фестивалю і запалити традиційну ватру.
Відпочивали і розважалися гості свята пів-ночі, адже молодіжні забави розпочалися лише о 23.00. На сцену вийшли місцеві гурти, а також Марічка Яремчук і гурт "Козак-систем". Завершилося дійство феєрверком.
Сьогодні ж, о 10.00 – Служба Божа на Ватряному полі, о 12.00– продовження святкового концерту. Урочисте закриття Фестивалю призначили на 18.00.
До речі, наймолодших учасників Всеукраїнського фестивалю "Дзвони Лемківщини" зібрала "Дитяча ватрочка". Вона проходила поруч із "дорослою" - на території урочища Бичова, - пише "20 хвилин". Діти мали власну сцену і навіть свою ватру! До участі у виступах зголосилося близько 20 юних виконавців і колективів з Тернопільської області, а також гості з Івано-Франківщини. Поруч із місцем дитячого свята відбувся фестиваль лемківської кухні,.
Довідка
Лемки — етнографічна група українців. Мешкали в українських Карпатах (по обох схилах Східних Бескидів) між ріками Сяном і Попрадом у межах сучасної Польщі, та на північний захід від ріки Уж у Закарпатті до ріки Попрад у Словаччині. Внаслідок т. зв. "репатріації" або "евакуації" 1944-1946 років більшість лемків (482 тис.) переселили на територію УРСР, а решту (200 тис.) уже під час операції "Вісла" — на північно-західні землі Польщі.
Вперше назву "лемки" ввів у історію та літературу Йосип Левицький у передмові до власної "Граматики руської або малоруської мови в Галичині" (1831 р.). Згодом цю назву вжили Олексій Торонський, Володимир Хиляк та інші. Відтак самі лемки та їхні сусіди почали називати свою етнографічну територію Лемківщиною.