Як ми повідомляли, тернопільський художник Сергій Кузнєцов створює незвичайні скульптури із … сміття. Та такі, що ними вже цікавляться колекціонери з Японії. Однак Сергій не женеться за пишними виставками та презентаціями для своїх робіт.
«Я хотів втілити свою дитячу мрію – робити такі скульптури, щоб їх могли помацати руками всі бажаючі, – розповів Сергій. – Адже у кожного хлопчиська руки свербіли в музеї хоча б разок, але таки доторкнутися до кожного експоната. Але нас відокремлювали то паркани, то вітрини, то загороджувальні стрічки».
Художник спить всього по дві-три години на добу. І найчастіше вдень.
«Натхнення до мене приходить, як правило, вночі, – каже Кузнєцов. – Коли приходить ідея, найважливіше – це максимально швидко втілити її. Так було і з моїми першими скульптурами. Я зовсім не планував створювати якихось химер чи фантастичних роботів. Але вже не перший рік працюю над епічним коміксом. Один з героїв у ньому – відомий всім міліціонер Дядя Стьопа. А ще я з юних років захоплююся фантастикою, постійно придумую багато історій, які переписую і перемальовую по багато разів. І от у процесі у мене виникла ідея, як би «оживити» своїх персонажів. Так я зі своїм племінником сконструював отакого робота, якого назвали Дядей Стьопою».
Сергій розповідає, що деталі до скульптури «Стьопи» дістав у свого друга – власника комп’ютерного клубу, пише “Взгляд“. «У нього в коморі припадали пилом купи відпрацьованих запчастин від комп’ютерів, – згадує Кузнєцов. – Найскладніше було зробити роботу хребет – виручили два десятки зламаних “мишок”, а вже потім робота швидко пішла».
Сімейний робот
Збирали «Дядю Стьопу» дуже швидко. Дверні вічка перетворилися в очі, із системних блоків зібрали тулуб. Як тільки андроїд був готовий – відразу ж відправився на рок-фестиваль «Форт місія». Там він був одним з учасників творчої інсталяції. Потім «жив» кілька років у барах Тернополя. Але зараз він займає своє почесне місце на дитячому майданчику.
Одного разу у нього відламали і вкрали руку. Але це Сергія надто не збентежило.
«Якщо щось крадуть, я не злюся. Навіть радий. Адже комусь це знадобилося, і у мене є стимул продовжувати свою творчість, – каже художник. – Тепер у “Стьопи” з’явилася сім’я – робожінка і діти. Правда, розширювати сім’ю поки що не планую, але всяке може бути. Хоча тещу своєму первістку точно створювати не буду».
«Калашников» з «Зінгера»
На життя Сергій Кузнєцов заробляє оформленням барів та ресторанів – від сміттєвих скульптур особливих прибутків немає. Хоча вже два дуже оригінальні динозаври скоро поїдуть до Японії.
«Я не маю наміру заробляти на своїх персонажах – мені цікава реакція людей. Особливо дітей, як вони радіють від побаченого, – каже художник. – Я завжди радію, коли бачу малюків біля свого Дяді Стьопи. Я ж бачу, як у них горять очі від захвату. Для мене це краще винагород та виставок» .
Працює Сергій Кузнєцов у стилі стімпанк і джанк -арт , під гаслом «Сміття не існує!» І його роботи підтверджують це: зі старої швейної машинки «Зінгер» зібрав одного з динозаврів, козла і автомат Калашникова.
«Купую лише матеріали для складання – шурупи, клей, дріт. Все інше валяється практично під ногами – достатньо лише підняти» , – каже Сергій Кузнєцов.