Коли публічна особа переживає глибокий особистий біль, суспільство часто забуває: перед ними — не лише символ, а насамперед людина. Саме про це написала Катерина Поліщук, відома як “Пташка”, після відкриття пам’ятника її загиблому коханому.
Цей день мав бути про пам’ять, про втрату, про любов. Але замість тиші й простору для сліз — камери, мікрофони, спалахи.
“Кожна моя сльоза в ту ж секунду збирала навколо мене 15 журналістів, бо ж як пропустити таку картинку,” — поділилась Катерина. Вона шукала захисту в плечі сестри, бо більше ніде не могла сховатись.