«Нещодавно зробили ремонт, вклали душу – і ось тобі: усе в уламках, на вікнах чорна плівка», – каже Павло Макодрай, чия квартира постраждала під час обстрілу Тернополя 25 травня. Нині родина оговтується від пережитого та чекає на сприятливу погоду, аби поступово відновити оселю і повернутися додому.
Родина Макодраїв – Павло, його дружина Тетяна, яка на восьмому місяці вагітності, і трирічна донька Єлизавета – мешкають на сьомому поверсі новобудови на вулиці Яреми, 9-А. У першу власну родинну оселю вони заїхали восени 2024 року, пише 20 хвилин.
Тернополянин каже: у кожен куточок вкладали душу, сили, кошти – робили все, аби було затишно як дорослим, так і дітям. Більшість вікон квартири виходять на промислову зону, куди вночі 25 травня влучила ворожа крилата ракета «Калібр». Потужний вибух завдав значної шкоди не лише підприємствам, а й прилеглим житловим будинкам.
Здавалося, що будинок руйнується
У ніч з 24 на 25 травня родина була вдома. Тернополянин пригадує: орієнтовно о першій годині ночі дружина й донька заснули, а він ще займався справами. Почувши сигнал повітряної тривоги, чоловік вирішив не лягати спати. Коли телеграм-канали повідомили про ракетну небезпеку для Тернополя, не встиг навіть розбудити дружину, як почув потужний вибух.
– Всередині мене була якась тривога, переживання. Зазвичай, коли летить ракета, то чути свист, а цього разу – нічого: тільки потужний вибух, а далі все почало сипатися, падати. У цей момент мені здалося, що ракета влучила у будинок і ось-ось він розсипиться. Я лише встиг закрити дівчаток собою, щоб на них не потрапили уламки, – розповідає тернополянин.
Перші секунди – страх та паніка, а далі думки: добре, що всі живі, що всі здорові. За кілька хвилин зібрали документи, трохи грошей, одяг для дитини і спустилися в укриття. На той момент, зізнається чоловік, було не до огляду квартири.
– Донечка міцно спала і навіть не прокинулася від вибуху, а ось дружина злякалася, я заспокоював: головне – всі живі, всі здорові, – каже пан Павло. – Ми не бачили масштабу руйнувань одразу. Повернулися до квартири лише після відбою тривоги. Доньку поклали спати у дитячій, яка не постраждала, і взялися за прибирання. А вже зранку до нас під’їхали батьки – допомагали витягати скло, заклеювали вікна плівкою.
Вибухова хвиля пошкодила вікна в більшості кімнат оселі, зокрема панорамні на лоджії. Також зачепила стелю, плитку, міжкімнатні двері, частково стіни.
– Наше ліжко розташоване біля вікна, і дуже пощастило, що тюлі витримали скло, яке розліталося від вибухової хвилі. Один керамічний горщик полетів просто на ліжко, в ноги. Якби в голову – наслідки могли бути набагато гіршими, – говорить Павло Макодрай. – На лоджії треба перемурувати стіну, замінити стелю та плитку, підлатати міжкімнатні двері. Я чув, що в людей навіть перестінки попадали, але ми під час ремонту все перетягували сіткою – вони вціліли. Є ще різні дрібні нюанси, але поступово наведемо лад.