Лишень наприкінці вересня Іван Онисько повернувся із подорожі з Туреччини, а уже наступного тижня збирається їхати в Африку. Причому подорожує він автостопом і часто без копійки у кишені, ночує подалі від цивілізації, однак вірить, що у світі купа добрих людей.
- У кожної людини є потреба у стабільності і у нестабільності, - каже 24-річний Іван Онисько. - То у мене якраз така ситуація, коли потреба у нестабільності — більша. І я це отримую сповна у подорожах. Коли мандрую, то я живу. Це — наркотик.
Мандрувати світом Іван почав п'ять років тому. Спершу були поїздки за програмами обміну, потім — поїздки за покликом душі. За цей час побував у 16-ти країнах світу. Хлопець вільно володіє англійською та німецькою мовами, які вивчав під час навчання в університеті, а також на розмовному рівні - румунською, польською, португальською та турецькою. Ці мови він вивчив саме завдяки мандрам.
- Подорож автостопом дозволяє побачити світ таким, яким ти ніколи не побачив би його, якби обрав автобусний тур, - каже він 20 хвилин. - Автостоп — це коли кожного дня щось нове і коли ти не знаєш, де ти прокинешся наступного дня.
Родина хлопця до такого небезпечного захоплення ставиться з розумінням. Розуміють і друзі, адже товаришує він з такими ж любителями мандрівок. До слова, стежити за пригодами мандрівника можна в соцмережі у групі "COFFEE TRAVEL – КАВОВІ МАНДРИ".
- Якби я тільки почав десь тепер роз'їжджати, то, можливо, родичі хвилювались би, - додає він. - А так вони вже звикли до моїх мандрівок і переконались, що де я не був би, зі мною все буде добре.