Михайло Сцельніков, який визнав у суді, що застрелив колишнього голову Верховної Ради Андрія Парубія, виявився не лише підприємцем із податковими боргами, а й батьком добровольця, який зник безвісти на війні. Його перша дружина звинувачує чоловіка не лише у вбивстві політика, а й у “повторному вбивстві” їхнього сина.
Михайло Сцельніков, який у суді визнав, що застрелив колишнього голову Верховної Ради Андрія Парубія, має двох колишніх дружин та сина, який зник на фронті безвісти. Його перша дружина публічно звинуватила підозрюваного не лише у вбивстві політика, а й у "повторному вбивстві" їхнього спільного сина.
Про це йдеться в матеріалі OBOZ.UA, журналістам котрого вдалося поспілкуватися з колишньою дружиною, яка є матір’ю зниклого сина.
Інша колишня дружина відмовилася від коментарів, зазначивши, що саме прямує на похорон Андрія Парубія:
Був підприємцем та мав борги: що відомо про підозрюваного
Михайло Сцельніков народився 14 лютого 1973 року. Проживав у Львові на вулиці Котляревського, мав власний бізнес, зареєстрований як ФОП з 2003 року. Підприємницьку діяльність чоловік припинив у 2022 році. У державних реєстрах зазначено кілька виконавчих проваджень, зокрема через несплату податків.
Останнім часом Сцельніков працював у сфері ремонту побутової техніки. У соцмережах він користувався псевдонімом "Александр Пушкин", а на суді після вбивства Парубія заявив, що міг би вбити Петра Порошенка, якщо би жив у Вінниці.
Син пішов на фронт добровольцем
Син обвинуваченого – Михайло-Віктор Сцельніков – був програмістом, викладав у комп’ютерній академії "Крок" у Львові, працював у компанії TurnKey Lender. У 2023 році він пішов на війну добровольцем, а у травні 2023 року зник безвісти в районі Бахмута.
Востаннє він виходив на зв’язок у соцмережах 10 травня. 21 травня на його сторінці з’явився допис від іншого користувача: "Нехай земля тобі буде пухом".
Його мати так розповідала про момент, коли їй повідомили про втрату:
"Це мама Михайла?" – я кажу: так. І тут я зрозуміла, що щось не те. Я питаю: "Він поранений?" – пауза. – На жаль, він загинув. Ось так я дізналася. Офіційно, оскільки тіло не доставлене, – він зник безвісти. Ну, у нас є один відсоток зі ста, що, можливо, якесь диво станеться
Книга пам’яті про сина, відгук на яку писав Залужний
У 2024 році мати зниклого безвісти бійця опублікувала книгу про сина – "Лемберг. Мамцю, ну не плач". У ній зібрані спогади, листування, цитати з постів та роздуми. Як пояснила авторка, син спочатку мав позивний "Львів", але в останній бригаді його замінили на "Лемберг", щоб уникнути плутанини з позицією.
На книгу звернув увагу і посол України у Великій Британії, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Він написав у Telegram: