В Україні наступного року індексація пенсій за розрахунками може бути на рівні 15,4%. При цьому мінімальну пенсію підвищать всього на 9,9% і вперше за кілька років. Проєкт бюджету не передбачає значного покращення ситуації щодо пенсій. Виплати залишатимуться на вкрай низькому рівні, а рівень бідності серед пенсіонерів зростатиме.
Як інформує "OBOZ", мінімальну пенсію наступного року планують підвищити на 9,9% – до 2 595 грн. Сам факт підвищення прожиткового мінімуму (а разом з тим і мінімальної пенсії) – позитивна новина. Адже у Бюджетній декларації (її попередній версії) передбачалось, що і в 2026-му, і в 2027-му соціальні стандарти можуть бути замороженими.
Погана новина полягає в тому, що такого підвищення недостатньо. У 2024-му ціни зросли на 12%, у 2025-му – на 9,7% (прогноз), тоді як у 2026-му ціни можуть зрости на 9,9%. Тобто за три роки кумулятивний рівень інфляції складе 31,6%. Тоді як із січня 2024-го до кінця 2026-го мінімальна пенсія зросте всього лише на 9,9%.
Це неминуче призведе до значного зростання рівня бідності серед пенсіонерів. У проєкті бюджету на 2026-й передбачено видатки на Пенсійний фонд у розмірі 251,3 млрд грн. Це на 14,3 млрд грн більше, ніж було торік.
Загалом передбачено:
підвищення мінімальної та максимальної пенсії;
підвищення надбавки за стаж;
березнева індексація пенсії;
продовження обмеження пенсій, розмір яких більший ніж 10 прожиткових мінімумів.
Найбільш суттєвий перерахунок очікується в березні. Це традиційна щорічна індексація пенсій. Розмір цього розрахунку стане відомим тільки в лютому, адже він залежить від статистичних показників за поточний рік. Нагадаємо, у межах індексації розрахований за формулою розмір пенсії (без надбавок) збільшують на певний відсоток.
Цей відсоток – 50% від суми середнього за три роки зростання зарплат та тогорічної інфляції. Якщо інфляція цього року буде на рівні 9,6%, а темпи зростання зарплат у 2025-му збережуться на рівні 2024-го, пенсії можуть підвищити приблизно на 15,4%.
Це попередній та приблизний розрахунок. Нагадаємо, у 2025-му індексація склала 11,5%. Однак цього року у формулі розрахунку враховували зростання зарплат за 2022-й. Це рік початку повномасштабної війни. Тоді номінальна зарплата зросла всього лише на 6% (це в рази менше, ніж роком раніше), а реальна зарплата (із урахуванням інфляції) навіть зменшилась.
У 2026-му під час індексації вже не зважатимуть на показники зростання зарплат у 2022-му. Це має призвести до значного збільшення рівня підвищення пенсій. Тут також варто зазначити, що індексація на 15,4% не означатиме, що ваша пенсія збільшиться саме на цей відсоток.
Річ у тім, що підвищують не весь розмір пенсії, а тільки ту частину, яка порахована за формулою (наприклад, без вікових доплат). Тобто, наприклад, якщо ваша пенсія складає 6 300 грн, але із них 300 грн – вікова доплата, під час індексації у березні підвищать пенсію у розмірі 6 000 грн (якщо на 15,4%, то до 6 924 грн).
Купівельна спроможність пенсіонерів падає: навіть середня пенсія – нижча рівня бідності
Станом на червень 2025-го (більш свіжі дані ще не опубліковані) фактичний розмір прожиткового мінімуму для пенсіонера становить 7091,8 грн. Усі українці на заслуженому відпочинку, які отримують менше, фактично перебувають за межею бідності. І це абсолютна більшість пенсіонерів. Так, дані ПФУ за червень 2025-го показують: середня пенсія за віком (без урахування спецвиплат) складає всього 6103,14 грн. Це близько 86% від фактичного прожиткового мінімуму.
Водночас 56,1% українців на пенсії отримують навіть менше ніж 5 тис. грн. У 2025-му, попри значну інфляцію, прожитковий мінімум для пенсіонерів (а разом з ним мінімальну та максимальну пенсію і надбавку за стаж) не підвищували. Таке рішення ухвалили задля економії. Хоча насправді це призвело до значної втрати купівельної спроможності й так найвразливіших – тих, хто втратив працездатність і чий дохід повністю залежить від держави.
Для порівняння, у червні 2021-го, до повномасштабної війни, фактичний прожитковий мінімум становив 3 717 грн. Тоді як середня пенсія за віком складала 3 822,1 грн. Це навіть більше прожиткового мінімуму. Тобто середня пенсія ще кілька років тому дозволяла триматись над межею бідності. Тоді як зараз її розмір вже нижчий від важливої позначки.
Але і в 2021-му ситуація вже була критичною. Насправді на рівні фактичного прожиткового мінімуму має перебувати не середня, а мінімальна пенсія. Тобто людина, яка виконала умови для виходу на заслужений відпочинок навіть із мінімальними показниками, не може отримувати менше, ніж потрібно для виживання.
Як видно з таблиці, цього року мінімальна пенсія складає всього 33,2% від фактичного прожиткового мінімуму. Це абсолютний антирекорд. Ще у 2021-му ця цифра була на рівні 47,6%. І вже тоді це була дуже погана ситуація. Чинна пенсійна система і політика щодо встановлення розрахункового прожиткового мінімуму створила в країні цілий клас бідних. Це ті, хто не встиг до досягнення пенсійного віку накопичити необхідну на хоча б 20 років життя суму чи не отримує пасивного доходу і при тому не має можливості працювати.
Поряд зі звичайними пенсіонерами є десятки тисяч "спеціальних" (умовна назва). До них належать кадрові військові (більшість з них не брала участі у війні), прокурори, судді. Наприклад, у червні 2021-го суддя отримував у середньому 83,2 тис. грн, а зараз – вже 109,3 тис. грн.
Частково проблему могли вирішити шляхом анонсованої пенсійної реформи. Цю реформу розробили й навіть презентували. Однак міністр соцполітики змінився, а інституційна спадковість – не найсильніша риса українського уряду. Тому, ймовірно, новий міністр розроблюватиме зміни по-своєму (якщо встигне).
При тому в бюджеті на роботу над запровадженням накопичувальної системи пенсійного страхування на наступний рік планують виділити 50 млн грн. Чи допоможе це нарешті ухвалити законодавчі зміни та запустити другий рівень пенсійної системи, питання риторичне. Поки що кожен міністр соцполітики розроблює власну реформу. І за кілька десятиріч ще ніхто не довів цей процес до логічного завершення – ухвалення змін.