У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї зберігається рідкісний меч, що датується Гальштатським періодом і має понад два з половиною тисячоліть. Цю унікальну знахідку випадково виявили під час торфорозробки в селі Дичків у 1950 році, коли робітники натрапили на кістяк коня та металеву зброю неподалік,- пише 0352.ua.
Під тиском місцевої громади директор торфорозробки вирішив передати меч до музею, де фахівці з'ясували, що це бронзовий меч, виготовлений із першого штучного сплаву в історії, який характерний для культур раннього залізного віку Центральної Європи,- повідомила Ольга Дудар, старший науковий співробітник відділу стародавньої історії ТОКМ.
Директор торфорозробки під тиском місцевої громадськості у 1950 році передав зброю у фонди Тернопільського обласного історико-краєзнавчого музею . Виготовлений з першого штучного сплаву металів – бронзи, технікою лиття. Верхня частина руків’я і кінець леза обламані. Руків’я пряме, потовщене біля країв, звужене до середини. Нижня його частина розширена – краї виступають за межі леза у вигляді язиків-трикутників. Впродовж обох країв руків’я є прямокутне зубчасте потовщення. Руків’я має чотири наскрізних отвори для кріплення дерев’яних накладок: два у верхній частині один під одним, і по одному на розширених краях. Лезо двосічне, розширене у нижній частині. Середина меча являє собою гостре ребро, яке надає клинку ромбічної форми у перетині. Від руків’я до вістря з двох протилежних сторін від ребра леза розташовано два заглиблені жолобки, що могли виконувати різні функції, зокрема й бути елементом художнього оздоблення. Довжина збереженої частини меча з руків’ям становить 42,5 см, максимальна ширина леза – 3,5 см.
Гальштатський період припадає на кінець епохи бронзи та початок раннього залізного віку (ХІІ–VІ ст. ст. до н. е.) та об’єднує особливу групу археологічних пам’яток Європи. Згаданий вище меч належить до одного з центральноєвропейських типів з язичковим руків’ям, які були характерні для Центральної, Південної та Північної Європи.
Неодноразово на Тернопільщині знаходили мечі гальштатського періоду раннього залізного віку. Місцеві племена краю цього часу проводили натуральний та торгівельний обмін з рештою Європи, на території Прикарпаття та Західного Поділля мешкало населення голіградської групи пам’яток фракійського гальштату. У зв’язку з поглибленням майнової диференціації у тогочасному суспільстві, виділенням касти вождів, міграцією племен бронзової доби розпочались масштабніші збройні сутички. У цей час бронзовий меч використовували під час бойових дій.