Зовсім скоро в Україні можуть змінитися підходи до щоденного фінансового моніторингу, оскільки банківська система починає впроваджувати правила та інструменти, що відповідають європейським стандартам.
Віцепрезидент Асоціації українських банків та голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов поділився тим, чого слід очікувати клієнтам і чи є підстави для занепокоєння через посилений контроль за платіжними операціями.
За його словами, фінансовий моніторинг часто сприймається як тотальний нагляд, однак на практиці він стосується лише обмеженої кількості операцій.
Більшість українців взагалі не відчувають його впливу, адже банки не перевіряють кожен платіж поспіль. Система реагує лише тоді, коли транзакції виглядають нетипово або виходять за межі звичної фінансової поведінки клієнта.
Експерт наголошує, що мова не йде про посилення тиску, а радше про вдосконалення механізмів. Фінмоніторинг стає більш точним і орієнтованим на аналіз ризиків. Для більшості людей і бізнесу повсякденні платежі залишаться без змін і проходитимуть без затримок. Основна мета таких змін полягає у підвищенні прозорості та захисту фінансової системи.
Посилений контроль і надалі стосуватиметься насамперед карткових переказів і протидії використанню так званих "дропів".
При цьому банки оцінюють не лише суми, а й регулярність операцій, кількість контрагентів, джерела коштів і відповідність витрат фінансовому профілю клієнта. Порогова сума для обов’язкового фінансового моніторингу залишається на рівні 400 тисяч гривень.
Водночас перекази зазвичай здійснюються в межах від 50 до 100 тисяч гривень на місяць залежно від рівня ризику, і це не зачіпає понад 95 відсотків власників карток.
Навіть відносно невеликі операції можуть привернути увагу банку, якщо мають ознаки ризиковості. Йдеться про різке зростання активності на рахунку, велику кількість дрібних зарахувань від різних осіб або часті перекази без зрозумілого призначення. У таких випадках можливі перевірки або тимчасові обмеження, однак звичайні побутові платежі не становлять інтересу для системи.
Окремо, Мамедов пояснив зміни, пов’язані з можливим створенням реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів. Він зазначив, що це не є каральним механізмом, а лише приведенням обліку до стандартів Європейського Союзу.
До реєстру вноситимуться лише базові дані, зокрема номер рахунку у форматі IBAN, назва банку та ім’я власника. Інформація про залишки коштів або рух грошей туди не потраплятиме.