У момент появи світла після відключення у мережі трапляються перепади напруги, а це несе загрозу та небезпек для техніки українців.
Як інформує "Громадське", іноді наслідки видно одразу: щось не вмикається, щось перегоріло, зник інтернет. А буває інакше: техніка ніби працює, але перепад уже "підпалив" її зсередини — і поломка проявиться пізніше.
Чому техніка не витримує?
Під час відновлення електропостачання можливі короткочасні стрибки напруги — зокрема до 270–280 вольтів, пояснив електрик Олександр Кульницький. Річ у тім, що електроенергію не можна "повернути" всім одночасно й різко, тому напругу подають із поступовим нарощенням — щоб система витримала навантаження й вистачило всім.
Побутова техніка зазвичай розрахована на роботу в межах приблизно 190–250 вольтів, а коли в мережі з’являються 270–280 вольтів, це перевищує нормальні параметри. Тому увімкнення — це найбільш небезпечний момент для техніки. Адже під час подачі електрики напруга може бути завищеною, а також відбувається одночасний запуск багатьох приладів у квартирах і будинках.
Під час стрибків напруги пошкодження можуть бути непередбачуваними: навіть в одній квартирі можуть згоріти розетки лише в одній частині, а в іншій — ні. Тобто перенапруга може «піти» нерівномірно.
З погляду ризиків для техніки, за словами електрика, немає принципової різниці, чи відключення планове, чи аварійне: головна загроза все одно виникає в момент подачі електрики, коли можливі перепади та перенапруга.
А як щодо пускового струму?
Це ще одне явище, небезпечне для техніки. Йдеться про короткочасний "ривок" споживання електроенергії, який виникає, коли прилад запускається.
У перші миті роботи техніка може брати значно більше струму, ніж під час звичайної стабільної роботи. Особливо це стосується приладів із двигунами, компресорами та нагрівальними елементами.
Коли світло з’являється після відключення, у багатьох квартирах одночасно запускається багато техніки — бо вона залишалась увімкненою перед відключенням світла: холодильники, бойлери, пральні машини тощо. Саме це створює різкий стартовий "удар" по мережі.
Яка техніка більш вразлива?
До перепадів напруги найбільш чутливі прилади, у яких є двигуни, помпи або нагрівальні елементи — тобто техніка, яка під час роботи або запуску бере більше струму й має всередині більше електронних деталей, які можуть згоріти від перепадів. Це насамперед холодильник, пральна машинка, посудомийна машинка, бойлер, кондиціонер.
Водночас електрик Олександр Кульницький наголошує: вразливою є практично вся техніка, не лише "велика". Телевізори, ноутбуки й навіть освітлення теж можуть перегорати через нестабільну напругу. Також, каже він, в оселях регулярно горять зарядні блоки та адаптери, особливо дешеві та неякісні.
Окремий фактор ризику — стан домашньої електромережі, особливо у старих будинках. Проводка безпосередньо впливає на безпеку: у разі перепадів напруги в слабких місцях можуть виникати короткі замикання — наприклад, у розподільчих коробках або у щитку. Водночас у квартирах із сучасною, зокрема мідною проводкою, яка має стабілізацію, техніка загалом переживає такі ситуації легше, а ризики — менші.
Важливий момент: пошкодження техніки після перепадів напруги може проявлятися не одразу. Так, деякі елементи, як-от конденсатори, можуть "підгоріти", але не вийти з ладу миттєво. Техніка ще якийсь час працюватиме, але з погіршенням: наприклад, холодильник може запускатися важче або працювати нестабільно, а потім зламатися повністю — це, за словами електрика, "питання часу".
То як убезпечити свою техніку?
Ключова порада для захисту — встановити реле напруги (більш відоме як "Зубр"). Це не пристрій на кожен прилад. Реле ставлять одне — у квартирний електрощиток, щоб воно автоматично "відсікало" небезпечні стрибки напруги під час увімкнення світла.
Як пояснив електрик, "Зубр" не пропускає перенапругу до техніки, і в більшості випадків цього достатньо для убезпечення приладів.