У Тернополі суд виніс вирок 25-річному чоловікові, який залишився наодинці з двома малолітніми дітьми, поки їхня мати поїхала за кордон на заробітки. Його визнали винним у систематичному насильстві над старшим хлопчиком і призначили реальне покарання — позбавлення волі.
Суд встановив, що дитина зазнала численних тілесних ушкоджень, включаючи переломи та численні синці. Частину епізодів щодо молодшого хлопчика закрили через строки давності, але факти жорстокого поводження зі старшою дитиною підтвердили свідчення потерпілого, медичні висновки та експертизи.
Мати поїхала за кордон на заробітки, залишивши двох маленьких синів на співмешканця. Старшому тоді й чотирьох років не було, а молодшому щойно виповнився рік. Як довели у суді, чоловік систематично бив малих: молодшому завдав легких травм, справу закрили за давністю, а старшому — середньої тяжкості, пише «20 хвилин». Чоловіка засудили до реального ув’язнення.
Майже через півтора року після того, як стало відомо про побиття маленьких діток, Тернопільський міськрайонний суд оголосив вирок 25-річному співмешканцю їхньої матері Роману П.
Слідство встановило: чоловік систематично бив малюків. За це він отримав реальне покарання — позбавлення волі.
Бив і зламав ногу
Зазначимо, нам відомі дані героїв публікації і де проживали чоловік з жінкою і дітьми в Тернополі. Проте ми свідомо не вказуватимемо більшість даних з етичних міркувань та в інтересах дітей.
За матеріалами справи, від грудня 2023 року чоловік проживав разом із жінкою та її двома малолітніми дітьми в орендованій квартирі у Тернополі. До приїзду сюди мати з двома малолітніми дітьми проживали у Закарпатській області та до нашого обласного центру приїхали на запрошення чоловіка, з яким познайомилась у Tik-Tok. Уже 18 січня 2024 року мати виїхала за кордон, залишивши дітей на його догляд. За даними слідства, після цього у чоловіка виник умисел завдати шкоди одному з хлопчиків.
Упродовж кількох тижнів, з кінця січня до початку лютого, він неодноразово бив старшу дитину, якій тоді було 3,8 р. Спершу — по тулубу, внаслідок чого хлопчик отримав перелом ребра, які експерти визнали тілесними ушкодженнями середньої тяжкості. Згодом чоловік завдавав ударів по голові, обличчю та тілу, спричинивши численні синці та садна, йдеться у матеріалах справи.
За версією слідства, на початку лютого побиття продовжилися — дитину знову били по обличчю та животу, залишаючи нові травми. Найбільш тяжкий епізод стався 10 лютого у квартирі, де вони проживали. Тоді чоловік знову побив хлопчика та, за матеріалами справи, скрутив йому ногу, спричинивши перелом стегнової кістки. Окрім цього, у дитини зафіксували численні гематоми, синці та глибокі садна на різних частинах тіла.
Каже — травми через падіння
Обвинувачений у суді вини не визнав і заперечив, що умисно бив малолітніх дітей. Роман П. розповідав, що впоратися з двома малими було складно — вони часто плакали і вередували. За його словами, певний час діти перебували у його бабусі в селі, де багато бігали, падали і могли травмуватися. Також він згадав випадок, коли залишив одного з хлопчиків на кілька хвилин у ванній, а повернувшись, застав його на підлозі заплаканим і викликав швидку. Обвинувачений наполягає, що частина синців у дітей була ще до того, як мати привезла їх до нього. Каже, що намагався належно доглядати за дітьми та забезпечувати їхні потреби. Усі травми, за його версією, — наслідок необережних падінь, а не побиття.
Проте слідство, отримавши докази, звинуватило чоловіка в умисному спричиненні тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров’я.
За даними слідства, чоловік упродовж лютого систематично бив і молодшого з хлопчиків. Спочатку — по обличчю та нозі, залишаючи синці. Згодом удари повторювалися: по гомілці, а пізніше — по обличчю і грудній клітці. Останній випадок стався 10 лютого — у квартирі він знову бив дитину по сідниці, ногах і стегнах. У хлопчика зафіксували численні синці та глибокі садна. Усі травми медики кваліфікували як легкі тілесні ушкодження.
Але в суді він попросив звільнити його від відповідальності через закінчення строків давності. Його позицію підтримали і захисники, а прокурор не заперечував. Про це дізнаємося із матеріалів справи, що у Судовому реєстрі.
Суд встановив, що з моменту вчинення правопорушень минуло понад два роки — а це граничний строк для притягнення до відповідальності за такі дії. У результаті суд звільнив чоловіка від кримінальної відповідальності, а провадження у цій частині закрив.
Щодо побиття старшого хлопчика, то у цьому випадку ця схема не пройшла.
Насильство було систематичним
Попри те, що обвинувачений не визнав вини, суд дійшов висновку про доведеність його причетності до побиття малолітньої дитини. Ключовими доказами стали покази самого хлопчика, який під час допиту розповів, що саме співмешканець матері завдавав йому ударів і що він боїться до нього повертатися. Свідчення дитини підтвердили й медики: лікарі зафіксували численні травми різного ступеня тяжкості, які, за їхніми словами, не характерні для звичайних падінь і свідчать про систематичне насильство. У лікарні також звернули увагу на психологічний стан хлопчика — він боявся, плакав уві сні та вигукував прохання не бити його.
Фахівці встановили, що травми утворювалися у різний час, що вказує на тривале жорстоке поводження. Зокрема, у дитини виявили переломи, численні синці, садна та інші ушкодження, частина з яких виникла незадовго до госпіталізації. Експерти прямо вказали, що такі травми не могли з’явитися внаслідок випадкових падінь. Додатково це підтверджують і матеріали справи — від рапортів поліції до медичних документів та результатів судово-медичних експертиз.
Суд також врахував висновки психологів: поведінка дитини під час допиту свідчила про пережитий страх і травму, а її покази мають ознаки достовірності. У підсумку вся сукупність доказів — свідчення потерпілого, медиків, результати експертиз і письмові матеріали — переконала суд у тому, що тілесні ушкодження були завдані умисно.
Суд відхилив доводи захисту про недопустимість доказів і наголосив: усі матеріали у справі зібрані законно та відповідають вимогам КПК. Зокрема, огляд квартири провели невідкладно, а згодом його легалізував слідчий суддя, тож порушень тут не вбачають. Не знайшли підтвердження і закиди щодо освідування дитини чи її допиту — слідчі дії відбувалися за участі психолога та представника служби у справах дітей, а сам допит провели ще до оголошення підозри, що допускає закон. Також експерти не виявили ознак тиску на дитину чи нав’язаних показів.
Свідків захисту — родичів та сусіда — суд вислухав, однак їхні слова про «падіння під час ігор» не переконали. Медики й експерти прямо вказали: травми дитини не характерні для випадкових падінь і мають ознаки систематичного насильства. Версію обвинуваченого суд розцінив як спробу уникнути відповідальності, адже вона суперечить сукупності доказів.