В Україні готують комплексну реформу ТЦК та процесу мобілізації: лунають заяви про необхідність зміни системи та посилення покарань. У парламенті з’явилися нові законодавчі ініціативи.
Як повідомляють "ФАКТИ", про зміни до закону про мобілізацію з травня 2026 року та нові законодавчі ініціативи розпитали адвоката LESHCHENKO & PARTNERS Данила Трясова.
Як розповів адвокат, попри низку гучних заяв від влади та Міноборони, змін у закон про мобілізацію з 1 травня поки не внесено, але є низка законопроєктів, які перебувають на розгляді.
Зокрема, це законопроєкти №15114, 15115 та 15116. Серед ключових ініціатив — законопроєкт №15115, який пропонує запровадити так звані "дзеркальні" штрафи для працівників ТЦК.
Зокрема, за незаконне внесення до реєстру військовозобов’язаних посадовцю може загрожувати штраф у розмірі 170 тис. грн — це в десять разів більше, ніж передбачено для цивільних.
Водночас законопроєкт №15116 передбачає автоматичне скасування штрафів у 17 тис. грн, якщо вони були накладені безпідставно.
Документ пропонує спростити процедуру зняття з розшуку жінок, які опинилися в базах через технічні помилки або зловживання.Ще одна ініціатива — законопроєкт №15114, який стосується роботи правоохоронців. Він передбачає, що Державне бюро розслідувань має автоматично відкривати провадження у випадках, коли порушення зафіксовані на відео.
Як розповів адвокат, з цим справді існують певні проблеми.
Зокрема, коли людина звертається із заявою про незаконне утримання у ТЦК, її можуть не прийняти або ж не внести до реєстру. Ідея законопроєкту №15114 полягає в тому, щоб правоохоронні органи реагували на резонансні інциденти без додаткових звернень від постраждалих.
"Вищезазначені законопроєкти передбачають запровадження відповідальності для посадових осіб, зокрема працівників ТЦК, за незаконні дії. Ідеться, зокрема, про випадки так званої "бусифікації", а також безпідставної постановки громадян на військовий облік", — пояснив адвокат.
За його словами, документи покликані внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема до статті 210-1. Адвокат також звернув увагу на те, що на практиці фіксується чимало спірних ситуацій.
Зокрема, ідеться про випадки, коли людей повторно ставлять на облік після виключення, або коли громадяни приходять уточнити дані чи дізнатися про бронювання — і зрештою стикаються з незаконною мобілізацією. Є й ситуації, коли скасовуються бронювання чи відстрочки, після чого осіб направляють на службу.
"Очікуємо, що в разі ухвалення ці законопроєкти допоможуть зменшити кількість таких випадків і посилять захист прав військовозобов’язаних. Запровадження значних штрафів стане стримувальним фактором для посадовців і водночас додатковим механізмом захисту для громадян", — наголосив адвокат.
Окремо законодавчі зміни стосуються й інших норм. Зокрема, пропонується доповнити КУпАП статтею 337-1, яка регулює відповідальність за порушення порядку проведення медичного огляду для визначення придатності до служби.
Водночас адвокат наголосив, що наразі зміни до закону про мобілізацію не ухвалені, це лише законодавчі ініціативи, і чи будуть вони затверджені — поки відкрите питання.
Резонансне вбивство військовослужбовця ТЦК: у Міноборони анонсували зміни
Однією з гучних подій місяця стало вбивство військовослужбовця територіального центру комплектування у Львові. У Міністерстві оборони відреагували максимально жорстко, наголосивши, що будь-яке насильство проти військових, незалежно від місця служби, є прямою загрозою державі.
Водночас у відомстві зазначили, що нинішня система мобілізації потребує перегляду. Ідеться не лише про безпекові аспекти для працівників ТЦК, а й про загальну зміну підходів, від процедур до комунікації з громадянами. У Міноборони прямо заявили, що відповідні зміни готуються і можуть бути впроваджені вже найближчим часом.
Мобілізація з 1 травня 2026 року: що відомо про призов жінок
Ще однією темою, яка активно обговорювалася у квітні, стала мобілізація жінок. Після появи численних повідомлень у медіа та соцмережах Сухопутні війська ЗСУ дали офіційне роз’яснення.
У командуванні наголосили, що жодних нових рішень щодо обов’язкового призову жінок не ухвалювалося і навіть не розробляється. Законодавство у цій частині не змінювалося. Як і раніше, служба для жінок є добровільною, а обов’язковий військовий облік стосується лише тих, хто має медичну або фармацевтичну спеціальність.
Водночас ситуація оголила іншу проблему, а саме помилки в облікових системах. У Міноборони підтвердили, що у 2025–2026 роках фіксувалися випадки, коли жінок без відповідних підстав вносили до військового обліку. Ба більше, частині з них помилково присвоювали статус "у розшуку" в електронних сервісах, зокрема у застосунку Резерв+.
Загалом було зафіксовано 32 такі випадки. У відомстві пояснили, що причина — технічний збій на рівні одного з ТЦК. Наразі помилки виправлено, а статуси скасовано, штрафи не застосовувалися.
Щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому, Міністерство оборони вже доручило розробити технічні запобіжники. Паралельно у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15116, який має врегулювати процедуру виключення з військового обліку осіб, внесених туди з порушеннями.
Спрощення процедури повернення для СЗЧ
Окремий блок змін стосується внутрішніх процесів у Збройних силах. Генеральний штаб ЗСУ у квітні оголосив про спрощення процедур, пов’язаних із кадровими рішеннями та поверненням військових із самовільного залишення частини (СЗЧ).
Ключове нововведення — скорочення кількості етапів погодження. Із процесу виключили проміжні ланки, такі як оперативні командування та інші рівні. Відтепер документи на призначення або переведення подаються безпосередньо від військової частини до Генерального штабу.
У військовому керівництві пояснюють, що це має пришвидшити ухвалення рішень, зменшити паперову тяганину та мінімізувати ризики зловживань. Також очікується, що спрощення процедур допоможе уникнути ситуацій, коли переведення військових штучно затягується або блокується.
При цьому сам механізм повернення із СЗЧ формально не змінюється. Однак у Генштабі розраховують, що новий підхід дозволить знизити кількість таких випадків, оскільки військовослужбовці матимуть більше можливостей для оперативного вирішення кадрових питань.
Додатково планується скорочення документообігу, а рекомендаційні листи для переведення вже переводять у повністю електронний формат.
Як пояснив адвокат, тепер документи на призначення подаються напряму з військової частини до Генерального штабу, минаючи частину проміжних ланок. У Генштабі вважають, що такі зміни мають пришвидшити кадрові рішення, зокрема переведення військовослужбовців, а також зменшити можливості для зловживань і штучного блокування процесів на рівні окремих посадовців.
Водночас, за словами адвоката, проблема затягування рішень і бюрократії на практиці залишається актуальною. Особливо це стосується випадків, пов’язаних із незаконною мобілізацією. Наприклад, ідеться про ситуації, коли особа має право на відстрочку, зокрема через догляд за батьками з інвалідністю І або ІІ групи, але попри це її все одно мобілізують.
"У таких випадках, щоб повернутися додому та відновити догляд, військовослужбовець змушений проходити складну процедуру. Необхідно подати рапорт командиру частини, який має його розглянути і ухвалити рішення. Однак на час розгляду людина продовжує перебувати на службі", — наголосив правник.
При цьому, як зазначає адвокат, командування не завжди зацікавлене у звільненні військовослужбовця, адже це означає втрату особового складу. Тож виникають ситуації, коли людина розуміє, що її близькі залишилися без належного догляду, але швидко вирішити питання не може.
Саме через це, за словами адвоката, частина військових вдається до самовільного залишення частини (СЗЧ), щоб мати можливість самостійно оформити необхідні документи та врегулювати питання догляду за рідними.
Реформа мобілізації: що готує Міноборони
За словами голови фракції Слуга народу Давида Арахамії, Міністерство оборони працює над комплексною реформою мобілізації, яка вже перебуває на завершальному етапі.
Очікується, що концепцію презентують у профільному комітеті Верховної Ради, після чого її винесуть на розгляд парламенту. Для реалізації знадобляться окремі законодавчі зміни, тож мова йде не про точкові правки, а про системне оновлення правил.
За попередніми даними, реформа передбачає:
- перегляд підходів до обліку військовозобов’язаних;
- нові механізми роботи з особами, які мають статус "у розшуку" через ТЦК;
- зміну балансу між відповідальністю за ухилення і спрощенням процедур для громадян;
- оновлення логіки взаємодії між державою і військовозобов’язаними.
Зокрема, обговорюється врегулювання ситуації з великою кількістю людей, які формально перебувають у розшуку. За словами Арахамії, для них можуть запропонувати окрему процедуру "повернення" у правове поле.
Водночас Арахамія підкреслив, що реформа міститиме як більш лояльні, так і більш жорсткі норми — остаточний баланс стане зрозумілим лише після оприлюднення повної версії документа.
Адвокат Данило Трясов прокоментував ці заяви. На його думку, використання статусу "у розшуку" в подібних ситуаціях виглядає сумнівним і неправомірним. Він пояснює, що для оголошення особи в розшук має бути відкрите кримінальне провадження.
За його словами, у Кодексі України про адміністративні правопорушення взагалі відсутнє таке поняття, як "у розшуку". Натомість воно передбачене Кримінальним процесуальним кодексом і застосовується виключно до осіб, які мають статус підозрюваних або обвинувачених та переховуються від правоохоронних органів чи суду.
У зв’язку з цим адвокат вважає недоречним використання такого формулювання щодо громадян, стосовно яких не відкрито кримінальних проваджень і не ведеться досудове розслідування. Тож і своєрідна "амністія" до них не повинна застосовуватися.
Відстрочка пiсля завершення річного контракту 18-24
Міністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що для військовослужбовців віком від 18 до 25 років запровадили гарантовану відстрочку після завершення контрактної служби.
Ідеться про громадян, які уклали річний контракт із Силами оборони та звільнилися після його закінчення. Відтепер для них передбачено офіційне право на відстрочку від повторного призову.
Уряд уже затвердив відповідний механізм, тож ця норма фактично почала діяти на практиці.
Відстрочка надається строком на 12 місяців після завершення служби. У цей період повторне залучення до війська можливе лише за добровільною згодою самого військового. Таким чином держава гарантує час на відновлення після виконання контракту.
Рішення доопрацьовували спільно з профільним парламентським комітетом із питань нацбезпеки, оборони та розвідки.
У Міноборони наголошують, що цей крок є частиною ширшого підходу до формування професійної армії, де ключовий акцент робиться на добровільності служби та усвідомленому виборі військової кар’єри.
Які заяви на відстрочку не розглядають у ТЦК
Кабінет Міністрів України оновив порядок призову громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період. Раніше він був затверджений постановою №560.
Зміни закріплені постановою уряду від 8 квітня 2026 року №467. Вона уточнює окремі процедури та коригує правила мобілізаційних процесів.
Зокрема, уряд переглянув повноваження територіальних центрів комплектування щодо оформлення відстрочок для окремих категорій громадян.
Відтепер ТЦК не оформлюють відстрочки для:
- осіб, які мають державне бронювання;
- керівників та окремих посадових осіб державних органів;
- працівників СБУ та розвідувальних структур.
Для цих категорій передбачено окремий відомчий порядок підтвердження статусу.
Адвокат на прикладі держслужбовців пояснив, що змінилося.
"Такі особи не повинні звертатися до ТЦК і безпосередньо з ними взаємодіяти. У цьому випадку комунікація відбувається виключно між роботодавцем, тобто державним органом, і ТЦК", — пояснив Данило Трясов.
Після отримання документів від державних органів, представники ТЦК зобов’язані протягом трьох днів внести відповідні відомості про відстрочку до реєстру військовозобов’язаних.
Отже, ТЦК не ухвалюють рішень щодо відстрочок або бронювання для працівників СБУ, посадових осіб державних органів та осіб, які мають державне бронювання.