Трагедія сталася понад два роки тому, а матері двох юнаків досі в жалобі, бо не можуть добитися правди. 20-го серпня 2011 року на трасі Тернопіль-Жванець сталася страшна аварія. Водій вантажного мікроавтобуса виїхав на зустрічну смугу та протаранив “Жигулі”.
Шансів вижити у двох хлопців не було. Врятувалася тільки наречена одного з них, але через серйозні травми до неї досі не повернулася пам’ять.
«Ви собі не усвідомлюєте, який був жах. Ми вибігли роздягнені зовсім з хати. Ми бігли. Дуже страшні сирени. Неможливо згадувати. Жахливі звуки «швидкої допомоги», - згадує мама загиблого Ірина Солонинка.
Експертиза засвідчила: водій буса був дуже п’яним. Вміст алкоголю в крові у вісім з половиною разів перевищив норму. За п’ять днів горе-шофер мав їхати до Сполучених Штатів. Тому на радощах добряче випив і сів за кермо.
Родичі його жертв обурені поведінкою винуватця трагедії. Замість вибачень і фінансової допомоги сім’ям загиблих – лунали погрози, вимагання відмовитися від будь-яких претензій і цинічні заяви.
«От бачите, я мав жити - я живу. А його не мало бути - і його немає». Це так в очі він сказав. Він навіть сьогодні на судовому засіданні сказав: “Бачите, я мав жити — я живу, а його - нема. Ні в чому я тут не винен», - розповідає мати Ірина Солонинка.
Потерпілі заявляють: слуги феміди не поспішають вершити правосуддя, провадження навмисне затягують. Суди постійно переносили під різними приводами. І тільки після втручання преси розгляд зрушився з мертвої точки.
Та журналістам Факти, ICTV не дозволили знімати засідання, хоча заперечень від жодної сторони не надходило. Суддя Чортківського райсуду Наталія Яковець вважає – присутність ЗМІ – зайва.
«Постанова суду оскарженню не підлягає. Суддя Чортківського райсуду Наталія Яковець», - оголосила суддя Чортківського районного суду Наталя Яковець.
Попри дві смерті тридцятип’ятирічного Ореста Багрія відпустили на підписку про невиїзд. Він одружений, має дитину, займається бізнесом. І своєї провини не визнає.
"Зараз я вважаю тиском на суд. Будем коментувати після рішення суду. Добре?», - каже винуватець трагедії Орест Багрій.
Про загиблих хлопців у селі відгукуються тільки якнайкраще. Володимир вивчився на дяка, а диплом за Андрія вже отримувала мама. Вбиті горем батьки розуміють, що синів не повернуть, але хочуть добитися справедливості, бо від убивці їхніх дітей не почули ні співчуття, ні каяття.