В українському парламенті розгорнулася гостра дискусія щодо майбутнього системи бронювання. Поки одні депутати пропонують радикальну схему «бронь в обмін на рекрутинг», інші застерігають: перетворення бізнесу на вербувальні центри може зупинити економіку.
Чи справді підприємствам доведеться шукати добровольців для ЗСУ, щоб зберегти своїх фахівців, і чому статус «критичності» тепер доведеться підтверджувати значно частіше — розбираємося в деталях.
В Україні можуть переглянути бронювання працівників
Про це в коментарі «Телеграфу» розповів секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат Роман Костенко. За його словами, система не є сталою — підприємства регулярно перевіряють, а умови можуть змінюватися щороку в залежності від реальної діяльності компанії.
Чому працівники можуть втратити бронь
Костенко пояснив, що якщо підприємство минулого року активно працювало, виконувало замовлення та відповідало критеріям критичності, це не гарантує автоматичного збереження статусу в майбутньому. Якщо компанія у 2026 році фактично не веде діяльність, не виконує важливих функцій або не працює на потреби держави, її працівники можуть втратити бронювання.
Водночас депутат підкреслив: питання не повинно зводитися до простої схеми «зняли бронь — і всіх мобілізували». На його думку, важливо оцінювати, де конкретний спеціаліст зможе принести більше користі — у Збройних силах України чи в цивільному секторі, зокрема в оборонній промисловості.
Фахівців хочуть розподіляти ефективніше
Особливу увагу, за словами нардепа, слід приділяти кваліфікованим кадрам — інженерам, технічним спеціалістам, фахівцям із безпілотників та оборонного виробництва. Якщо людина може бути ефективнішою в армії, наприклад, працюючи з дронами, тоді її мобілізація може бути виправданою. Але автоматичне скасування броні лише через втрату підприємством статусу критичності, на думку Костенка, є неправильним підходом.