8 травня поєднує одразу дві важливі для українців дати — духовну і пам’ятну, коли згадують апостола любові Іоана Богослова та вшановують мільйони жертв Другої світової війни. Цей день традиційно вважають особливим часом для молитви, тиші та переосмислення цінності миру й людського життя.
Православні віряни цього дня звертаються до Іоана Богослова з молитвами про злагоду, здоров’я та підтримку у складних життєвих обставинах.
Водночас в Україні проходять пам’ятні заходи та богослужіння за загиблими у Другій світовій війні, а в народі з датою пов’язують низку прикмет, традицій і заборон, пише 0352 з посиланням на УНІАН.
8 травня в церковному календарі відзначено червоним - це знак особливої урочистості свята. Іоан був свідком ключових євангельських подій: воскресіння дочки Іаїра, Преображення Господнього на горі Фавор та присутній біля Хреста Господнього - разом з Богородицею. Саме Іоану Христос доручив піклування про Свою Матір, сказавши: "Ось твій син".
За церковним переказом, апостол мав дар чудотворення. За часів Нерона його намагалися отруїти і стратити, проте він чудесним чином залишився живим. Іоан прожив понад сто років - довше за всіх інших апостолів.
***
8 травня в Україні вшановують пам'ять тих, хто загинув під час Другої світової війни. У День пам'яті та перемоги над нацизмом у храмах відбуваються молитви за упокій воїнів і мирних жителів, життя яких забрала ця трагедія.
Вважається, що кількість жертв цієї війни обчислюється мільйонами, і цей день залишається нагадуванням про ціну миру та людського життя.
Що можна і що не можна робити сьогодні
До Іоана Богослова звертаються як до заступника перед Богом - просять допомогти в лікуванні, подолати життєві труднощі, знайти мир у родині. Вважається, що святий допомагає уникати сварок, дарує розраду в душевних переживаннях, а також підтримує тих, хто шукає натхнення - письменників, художників, майстрів. Рибалки здавна моляться святому про багатий улов.
Оскільки сьогодні поминальний день, то прийнято відвідувати храм, ставити свічки та молитися за покійних. Багато хто приносить із собою продукти на милостиню - так звану "панахидку", хоча це залишається справою добровільною.
У народній традиції день Іоана Богослова відомий під назвами Іван Богослов, Іван Пшеничник - у цей час починалися важливі польові роботи, насамперед посів пшениці.
Один із головних звичаїв дня - випічка обетних пирогів. Їх пекли з особливим змістом - як знак подяки та з молитвою про добробут. Таку випічку роздають сусідам, нужденним. Вважається, що ця щедрість приносить у дім щастя, здоров’я та Божу милість.
У свято радять уникати всього, що може порушити мир і гармонію: не можна сваритися, лихословити, пліткувати, обманювати та заздрити. Також поганою прикметою вважаються лінь, бездіяльність та відмова в допомозі тим, хто її потребує.
З цим днем пов'язано чимало заборон, які, за повір'ями, допомагають уберегти дім від бід і зберегти достаток:
не можна позичати хліб, сіль і гроші - можна "віддати" сімейне благополуччя та достаток; не радять починати важливі справи, планувати серйозні зміни, шукати нову роботу і вирушати в далеку дорогу; не можна гратися з вогнем - щоб уникнути пожеж та інших неприємностей; заборонено займатися рукоділлям, ремонтом, пранням і прасуванням.