В Україні планують ввести систему фудбенкінгу, яка має змінити підхід до управління харчовими відходами та підтримки соціально вразливих груп населення. Мова йде про передачу продуктів із супермаркетів, термін придатності яких наближається до завершення, але які все ще безпечні для споживання.
Згідно з планом, участь у цій системі стане обов’язковою для торговельних мереж, площа яких перевищує 400 квадратних метрів. Такі супермаркети повинні будуть передавати їжу до продовольчих банків, які потім розподілять її серед тих, хто потребує допомоги.
Цю ініціативу обговорювали під час круглого столу за участі міжнародних експертів. Голова Чеської федерації продовольчих банків Алеш Славічек зазначив, що подібна система в Чехії функціонує з 2018 року і вже довела свою ефективність. За його словами, чеська модель фудбенкінгу стала однією з найрозвинутіших у Центральній Європі. У країні працює мережа з 15 регіональних продовольчих банків, центральний логістичний хаб та понад тисячу громадських організацій. Лише за минулий рік було зібрано та передано нужденним понад 17 тисяч тонн продуктів.
Експерти зазначають, що найбільше вигоди від таких систем отримують:
- матері-одиначки,
- пенсіонери,
- інші соціально вразливі групи.
У той же час, Чехія активно підтримує цю модель фінансово, оскільки вона допомагає зменшити харчові відходи та підтримати людей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях.
В Україні проблема харчових втрат залишається дуже актуальною: щороку викидається близько 2,7 мільйона тонн продуктів, тоді як значна частина населення живе за межею харчової бідності.
Проте вже зараз в країні функціонують продовольчі банки, які передають їжу тим, хто її потребує, у різних регіонах. Запровадження системи фудбенкінгу також розглядається як один із кроків до гармонізації українського законодавства з нормами Європейського Союзу. За попередніми даними, ЄС готовий фінансово підтримувати розвиток таких ініціатив.
Фахівці підкреслюють, що продукти, які планують передавати, абсолютно безпечні для споживання, адже виробники закладають додатковий запас часу після зазначеного терміну придатності. Це дозволяє зменшити ризики та ефективніше використовувати ресурси харчової системи.