У ряді європейських країн спостерігається нова політична тенденція щодо українських біженців — поступове створення умов, які ускладнюють їхнє перебування та фактично підштовхують до повернення додому.
Про це повідомили в Раді Європи, акцентуючи увагу на зміні підходів до соціальної підтримки українців у ЄС. Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті зазначив, що під час своїх поїздок країнами Європи він дедалі частіше чує від українців про так зване “вичавлювання” через економічні та соціальні важелі. За його словами, одним із основних інструментів впливу стає фінансовий тиск — зокрема, скорочення соціальних виплат і житлових програм.
Він окремо звернув увагу на зростання соціальної напруги в деяких країнах Європи. Мова йде про поодинокі випадки упередженого ставлення до українців, а також про посилення риторики крайніх політичних сил, які намагаються перекласти відповідальність за свої внутрішні проблеми на мігрантів.
Комісар також підкреслив, що хоча це не є масовим явищем, проблема існує і потребує уваги. Він висловив припущення, що початкова масштабна підтримка українців після початку повномасштабного вторгнення могла викликати певне невдоволення серед частини місцевого населення. Проте в Раді Європи впевнені, що ситуацію ще можна врегулювати, адже мільйони українців продовжують потребувати захисту через війну, яка не вщухає, і російські атаки на цивільну інфраструктуру тривають.
Що буде з тимчасовим захистом у ЄС
Європейський Союз вже обговорює можливість продовження режиму тимчасового захисту для українців до березня 2028 року. Водночас у політичних колах триває дискусія щодо можливих змін у правилах.
Зокрема, обговорюється можливість обмеження надання захисту чоловікам призовного віку. Проте ці зміни не стосуватимуться тих, хто вже отримав захист у країнах ЄС — вони будуть застосовуватися лише до нових заявників після ухвалення відповідних рішень.
Аналітика «Голосу Америки» та Єврокомісії: Що насправді стоїть за змінами у ЄС
Процес, який правозахисники називають «м’яким витисканням», є частиною масштабнішої стратегії ЄС із переходу від екстреної допомоги до довгострокового врегулювання міграційної кризи. Європа втомилася від невизначеності, а бюджети багатьох країн зазнають надмірного навантаження.
Згідно з офіційним Проєктом рішення Єврокомісії від 26 червня 2026 року, режим тимчасового захисту для українців дійсно пропонують продовжити до 4 березня 2028 року. Проте правила гри кардинально змінюються. ЄС запускає так звану пілотну програму «Добровільного повернення та відновлення» (Voluntary Return and Recovery Programme Pilot). Замість безумовних виплат країни переходитимуть до фінансування репатріації — виплати одноразової фінансової допомоги тим, хто добровільно вирішить повернутися в Україну.
Порівняння: як топ-країни ЄС змінюють підхід до українців у 2026 році
Головний прецедент: обмеження для чоловіків призовного віку
Найбільш резонансним нововведенням у червні 2026 року стала офіційна пропозиція Єврокомісії не надавати автоматичний тимчасовий захист новим біженцям — чоловікам призовного віку(від 23 до 60 років), які виїхали з України без офіційного дозволу на перетин кордону.
Хоча право на індивідуальне прохання про політичний притулок (азиль) залишається, автоматичні пільги та статус Тимчасового захисту для цієї категорії закриваються. Для тих, хто вже перебуває в ЄС і має легальний статус, умови наразі залишаються незмінними.
Правозахисники Ради Європи наголошують, що такі кроки можуть спровокувати юридичний хаос. Поки Росія продовжує масовані атаки на українську цивільну інфраструктуру, жоден регіон України не можна вважати повністю безпечним для примусового повернення людей.