З 1 вересня 2026 року в Україні стартує велика програма безкоштовного гарячого харчування для школярів. Держава виділила на це 14,4 мільярда гривень, і близько 3 мільйонів дітей, які навчаються очно або в змішаному форматі, зможуть скористатися цією ініціативою.
Проте, напередодні нового навчального року стало зрозуміло, що не всі громади готові забезпечити безкоштовними обідами всіх учнів. Про труднощі з реалізацією програми розповіла народна депутатка, секретарка парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
Шкільні їдальні не готові до всіх дітей
Однією з основних проблем є не лише фінансування, а й фізичні можливості шкільних їдалень. За словами Піпи, в деяких школах їдальні просто не можуть одночасно обслужити всіх учнів. Наприклад, приміщення та обладнання можуть бути розраховані на харчування близько 100 дітей, тоді як у школі навчається 600 або навіть 1000 школярів. У такій ситуації, навіть якщо гроші є, організувати гаряче харчування для всіх дітей під час звичайних шкільних перерв стає надзвичайно складним завданням.
Тому громадам доводиться шукати нові рішення. Серед можливих варіантів — кейтеринг та аутсорсинг харчування. Держава також виділила кошти на модернізацію шкільних харчоблоків, але оновлення інфраструктури потребує часу.
Гроші є, але громади не поспішають їх витрачати
Ще одне питання — співфінансування. Державна субвенція покриває частину витрат, але організація харчування може вимагати додаткових коштів з місцевих бюджетів. Найзручніший варіант для громад — продовжити фінансувати ті категорії дітей, які вже мали право на безкоштовні обіди. Це, зокрема, молодші школярі, діти військовослужбовців, а також діти з багатодітних і соціально вразливих сімей.
Найбільше запитань виникає щодо учнів середньої та старшої школи. За словами Піпи, підлітки часто самі обирають, що їсти. Через це частина приготованих страв може залишатися недоторканою і зрештою опинятися у смітті. Саме тому деякі громади сумніваються, чи варто витрачати значні бюджетні кошти на харчування кожного школяра без винятку.
Замість 14,4 млрд гривень громади наразі подали заявки лише на 7,8 млрд
Це свідчить про масштаби проблеми, адже рівень заявок від громад досить низький. На даний момент вони звернулися за участю в програмі на суму приблизно 7,8 млрд гривень, що майже вдвічі менше від 14,4 млрд гривень, які держава виділила на цю програму на весь рік.
Наталія Піпа вважає, що така різниця може свідчити про те, що частину коштів не вдасться використати за первісним призначенням. Водночас у Міністерстві освіти підкреслюють, що програма має стартувати саме з 1 вересня і охопити близько 3 мільйонів дітей. Невикористані кошти можуть бути перенаправлені на інші освітні потреби. У парламенті вже ведуться дискусії про те, як розпорядитися коштами, які громади не зможуть витратити на безкоштовне харчування.
Серед можливих варіантів — доплати та премії для педагогів, підтримка дошкільної та позашкільної освіти, а також придбання обладнання та покращення матеріальної бази шкіл.
На даний момент остаточного рішення щодо перерозподілу ще немає. Спочатку потрібно оцінити, як програма функціонуватиме після початку навчального року, скільки громад зможуть її реалізувати на повну потужність і наскільки ефективно вони використовуватимуть виділені кошти.
Програма безкоштовного харчування залишається в силі. Для громад, які стикаються з проблемами в шкільних їдальнях, є можливість залучати кейтерингові компанії або передавати організацію харчування на аутсорсинг.
Отже, з 1 вересня держава планує забезпечити безкоштовними гарячими обідами всіх учнів комунальних шкіл, які навчаються очно або в змішаному форматі. Проте перші місяці роботи програми покажуть, чи зможуть громади на практиці нагодувати всіх 3 мільйони дітей, які подали заявки.