Будинок, який десять років простояв пусткою і був майже повністю зарослий, став новим притулком для родини переселенців зі Слов’янська.
Федір Мамедов випадково натрапив на оголошення про продаж житла в селі Баранівка на Тернопільщині і домовився з власницею про розтермінування: спочатку він віддав $1400, а решту суми виплачував по $200 щомісяця без жодних відсотків.
Подружжя власноруч відновлювало його, розповів він Суспільному. Зараз чоловік створив свій блог і допомагає іншим внутрішньо переміщеним людям шукати житло.
До цього Федір Мамедов двічі залишав свій рідний дім та тимчасово жив в орендованих квартирах.
«Спробували себе в Києві, нам нічого не вдалося. Місто нас не прийняло і ми поїхали назад у Слов'янськ. Слов'янськ прийняв, відкрили свій ФОП, бізнес, придбали будинок. Спокійно собі жили, поки не почалася повномасштабна війна. Вдруге після того, як ми виїхали, вже зрозуміли, що треба придбати будинок. Повертатися втретє вже не хочеться, там нема що робити. Те, що в нас було, того вже нема, тому залишаємося тут», — сказав Федір.
Будинок у Баранівці чоловік знайшов випадково. Перед тим, як заїхати в нове житло, його два місяці облаштовували. Змогли заїхати 1 вересня минулого року.
На момент купівлі будинок потребував ремонту, який згодом Федір зробив сам. Житло облаштовує поступово.
«Тут не було води, ми пробивали свердловину. Каналізації не було. Світло було відрізане. Коли ми перевіряли лічильники, людина подивилася і каже: "У вас тут взагалі відрізано офіційно", тому що це старий лічильник, він у хаті, його треба виносити на вулицю. Десять років ніхто не жив. Щодо газу, то теж надомний клапан замінили, тому що він пересох. Коли ми цей будинок купили, то навіть на задню сторону потрапити не могли, все заросло», — говорить Федір Мамедов.
Тепер Федір Мамедов допомагає іншим переселенцям шукати будинки на Тернопільщині. Чоловік веде свій блог. Завдяки йому зміг допомогти 15 родинам знайти домівки.
«Я дуже пізно почав знімати. Коли почав знімати, у мене тремтіли руки, коліна, голос, телефон скакав. Нічого доброго я тоді не зняв, то я зараз більше розумію. Тоді мені казали, що я просто передаю якийсь посил. Мені писали, чи продаються тут будинки, скільки коштують, будь ласка, огляд. Писали, що ми в Запоріжжі, під обстрілами, чи виїхали з Енергодару, там окупована територія, чи з Бахмута, бо їхати люди боялися. Я й відповідав», — розповів чоловік.