Заборона смартфонів чи позбавлення права на захист? На Заході України розгортається гучний освітній скандал.
Львівська ОВА вимагає від шкіл негайно вилучити гаджети у дітей навіть під час перерв, тоді як освітня омбудсменка Надія Лещик закликає зупинити це рішення. Поки чиновники посилаються на цифрову залежність та 6 годин екранного часу на добу, юристи попереджають про небезпечні нюанси — від ризику втратити зв'язок під час тривоги до заборони знімати порушення прав з боку вчителів.
Оочільник Департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска пояснив ініціативу власним досвідом спілкування з дітьми. За його словами, торік під час нагородження він запитав учня із Золочівського району, як тому вдалося отримати високий результат на НМТ. На що випускник сказав, що батьки забрали в нього смартфон і змінили на кнопковий, пише 0352 з посиланням на Оглядач.
Телефони хочуть заборонити на уроках і перервах: освітня омбудсменка виступила проти нових правил на Львівщині
Паска зазначає, що Україна є лідером у Європі за кількістю часу, який підлітки проводять із телефонами.
"Близько 30% учнів сидять у телефонах більше 6 годин на день", – сказав він.
Крім того, до ситуації додаються регулярні повітряні тривоги, що скорочує час на розвиток. За його словами, департамент давно працював над обмеженням використання мобільних телефонів та інших електронних пристроїв, які здатні передавати інформацію на відстані.
Що пропонується змінити
Запропоновані ініціативи передбачають заборону користуватися електронними пристроями на уроках та під час перерв. Водночас є винятки: телефони можна буде використовувати в екстремальних випадках, зокрема під час повітряної тривоги або через хворобу дитини. Також пристроями можна користуватися за вказівкою вчителя для проведення тестів та з навчальною метою.
Окремо рекомендації передбачають заборону відеозйомки та аудіозапису учасників освітнього процесу. При цьому правила не запроваджуються автоматично для всіх шкіл області. Як пояснив директор департаменту, перелік правил мають розглянути у кожному закладі на засіданнях учнівського парламенту та батьківського комітету, а потім затвердити на засіданні педагогічної ради. Після цього директор школи має видати відповідний наказ.
Водночас освітня омбудсменка Надія Лещик виступила проти такого підходу. Вона зазначила, що питання використання гаджетів справді є важливим, проте вважає саме зараз таке рішення недоречним. Таку позицію вона аргументувала складними умовами, у яких розпочався навчальний рік.
"Наразі нас чекає надскладний навчальний рік, кожен з нас, як звичайний громадянин, так і чиновник, має готувати план А, Б і С на різні випадки відсутності електро-, водо- та теплопостачання", – сказала Лещик.
Водночас вона зауважує, що надмірне використання гаджетів є проблемою, адже у школярів виникає цифрова залежність, що негативно впливає на освітній процес. Попри це, необхідно спочатку продумати механізм контролю за обмеженнями так, щоб не порушувати права учасників освітнього процесу. Омбудсменка повідомила, що нині працює у складі робочої групи при Комітеті Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, яка розробляє законопроєкт про цифрову безпеку дітей, тож не радить поспішати із запровадженням правил.
Батькам варто не відбирати у дітей гаджети, а вчитись краще балансувати їхню присутність у житті дитини.
Вона також звернула увагу на те, що рекомендації передбачають усне зауваження учневі за перше порушення, а в разі повторного порушення – повідомлення батьків. Конкретної відповідальності за порушення, за її словами, не передбачено. Посадовиця також вважає важливим питання збереження телефонів дітей: у деяких школах телефони збирають в одну загальну коробку, а в разі повітряної тривоги або замінування швидко повернути їх може бути складно.
Крім того, Лещик пропонує заздалегідь подумати, чим заповнити вільний час дітей після обмеження використання пристроїв. Серед можливих варіантів вона називає гуртки, секції та читання книжок. Водночас найбільше занепокоєння викликає заборона знімати працівників без їхньої згоди. Посадовиця наголошує, що школярам іноді потрібна можливість зафіксувати порушення їхніх прав.
За її словами, фото- та відеозйомка посадової особи під час виконання нею своїх повноважень, якщо вона спрямована на захист прав людини, може бути правомірною.