Скорочення бронювання може серйозно вплинути на роботу критично важливих підприємств, які вже функціонують на межі своїх можливостей. Народний депутат Олександр Федієнко вважає, що замість того, щоб забирати фахівців з цих галузей, Кабмін повинен розробити механізм для виявлення та обліку громадян, які намагаються уникнути мобілізації.
На думку парламентаря, уряд має самостійно запропонувати конкретні законодавчі зміни та оцінити, скільки людей можна залучити до військового обліку. Він також застеріг, що просте скорочення бронювання не забезпечить поповнення військових рядів, а може призвести до проблем з ремонтом енергетичної інфраструктури, підтримкою зв’язку та виконанням оборонних контрактів. Про це Федієнко розповів в інтерв’ю «Телеграфу».
— Чи ухвалив Кабмін постанову щодо бронювання? Інформація різниться, тож незрозуміло, що відбувається.
— Я самої постанови, відверто кажучи, не бачив — не знаю, який вона має вигляд. Депутатам кажуть, що начебто Кабмін прийняв постанову, у якій є тільки координаційна рада, а все інше поки не ухвалили. На мій погляд, після таких кроків комунікація з Кабміном не просто втратиться — вона суттєво погіршиться. Такі чутливі питання треба обговорювати з парламентом, особливо з Комітетом нацбезпеки.
— Що, на вашу думку, не так із цією координаційною радою?
— У центральних органів виконавчої влади достатньо повноважень. Вони можуть перевіряти підприємства, знімати статус критичності — робити те, що вважають за потрібне. Але, щоб, як я розумію, мінімізувати відповідальність перед президентом, вони вирішили створити координаційну раду — загальний колективний орган без жодного юридичного статусу. БО ЦОВВка (центральний орган виконавчої влади — ред.) — це зрозуміло, що і до чого, вони формують політику, а що робитиме координаційна рада? Я не розумію.
У разі провалу вони зможуть сказати президенту: "А ми тут до чого?" Наприклад, знімуть критичність з енергетиків або зв’язківців, і країна втратить енергетику чи зв’язок. Хто буде винен? Координаційна рада, а не профільний міністр енергетики чи економіки. Так вони перекладають відповідальність. А думати про наслідки — це робота профільних міністрів.
— Чому ви виступаєте проти зменшення бронювання для окремих підприємств?
— Ми розуміємо, що людей, які вже є на обліку й мають бронювання, найпростіше "вимивати" для Збройних Сил України. Чи потрібно поповнювати ЗСУ? Так, потрібно, ми не проти. Але якщо сьогодні ви "вимиєте", наприклад, 200 тисяч людей, то всіх їх точно не отримаєте: частина піде, частина втече, частина заховається. Водночас робота підприємств буде порушена.
Зараз і так по факту на межі можливостей працюють енергетики, зв’язківці та частково підприємства ВПК й ОПК. А перевіряти треба інші підприємства, ті ж адміністрації. Наприклад, маємо Луганську військову адміністрацію: самого Луганська немає, а адміністрація розширюється. Як таке взагалі може бути? Це якийсь сюр.
Також є громадські закордонні організації, які забронювали собі цілу купу людей. Це треба перевіряти, питань немає, але для цього є профільне міністерство.
— Які рішення слід розглядати щодо людей, які уникають мобілізації або самовільно залишили частину?
— Ми запитуємо уряд: скільки, на його думку, є ресурсу серед ухилянтів і людей, які самовільно залишили частину. Умовно, ми говоримо про приблизно 500 тисяч СЗЧ і, можливо, мільйон ухилянтів, але точних цифр не знаємо.
Можливо, Кабмін має запропонувати законодавчі зміни, за якими такі люди не зможуть користуватися певними послугами ЦНАПів чи банківської сфери — тобто послугами, які ускладнять їм комфортне життя. Бо людина ховається, водночас має ФОП, працює, користується доставкою "Нової пошти" й так живе четвертий-п’ятий рік. Так не повинно бути.
Але для цього треба попрацювати, міністерствам — напружитися. Натомість хтось знову запропонував рішення, яке вже було. Попередній Кабмін Свириденко ухвалив таку постанову, а через два дні скасував, бо не розумів, що робитиме координаційна рада. Ми на це звернули увагу. Тепер вони наступають на ті самі граблі. Якщо хочуть втратити нормальну комунікацію з парламентом, хай наступають.
— Ви кажете, що потрібно працювати з СЗЧ і ухилянтами. Чому депутати чекають відповідних пропозицій від Кабміну, а не подають законопроєкти самі?
— Поясню. Уряд — призначений орган виконавчої влади, але хоче бути таким собі рожевим красивим поні для суспільства. Ні, так не буде: треба навчитися брати на себе відповідальність. Ми призначили виконавчу владу, і саме вона повинна запропонувати рішення законодавчій владі. До речі, Кабмін теж має право законодавчої ініціативи.
Ми, депутати, не займаємося операційним управлінням державою — ми ухвалюємо закони. Кабмін має прийти й сказати: "Ми порахували: якщо ухвалимо такі зміни, то зможемо вивести з тіні й поставити на облік приблизно стільки-то людей". Тоді ми будемо обговорювати пропозиції та щось змінювати.
Саме від Кабміну має надійти первинна ідея, як витягнути із "сірої зони" громадян, які ховаються, щоб держава могла їх облікувати. А не просто діяти за принципом "Кабмін простих рішень": сьогодні зняли 20% бронювання, завтра знімуть іще 20%. Перепрошую, а післязавтра хто ремонтуватиме бачок унітаза чи бігатиме лагодити дроти, Корецький? Росіяни ж не відмовилися від наміру зруйнувати нашу енергетичну систему та зв’язок — вони постійно це роблять. Треба ж інколи думати головою.
— Чи обговорюється зараз у Кабміні зменшення квот на бронювання для енергетиків, ОПК і комунальників?
— Ще раз, почуйте мене: у парламенту немає комунікації з Кабміном. Ми читаємо те, що пишуть у газетах.
— Чому, на вашу думку, Кабмін шукає людей для мобілізації саме серед тих, хто вже перебуває на обліку?
— Це просте рішення. Вони зараз когось знайдуть "під ліхтарем", потім прийдуть до президента на Ставку й скажуть: "Пане президенте, ми знайшли". Президент їх похвалить. А далі запитає: "Чому в нас так довго ремонтують енергетику й зв’язок? Чому не виконуються оборонні контракти?" Що вони відповідатимуть? Це, виходить, досить непрофесійна робота Кабміну.
— Чи пов’язані ці рішення з проблемами мобілізації чи прихованою мобілізацією в Росії?
— Я не знаю. Ми повинні поповнювати Збройні сили України та інші військові формування — це обов’язково. Але зараз немає сенсу просто "вимивати" людей, які й так перебувають на обліку, тим паче з підприємств, про які я вже згадував.
— Деякі ваші колеги пропонують переглянути бронювання і для силового блоку, зокрема поліцейських. Ви погоджуєтеся?
— Ні, я не погоджуюся. Це популізм. Який силовий блок? Збройні сили й так служать. Поліція теж служить — кого саме мають на увазі? НАБУ, ДБР, НАЗК — так, можна, це, на мою думку, найбільш непотрібні органи. Але я не спілкуюся з цими організаціями й, відверто кажучи, навіть не знаю їхньої чисельності. Найпростіше зараз говорити про поліцію — це модно, бо суспільство на це реагує. Але треба зберігати баланс: поліція протидіє терористичним групам, реагує на вибухонебезпечні загрози та виконує свою роботу.
— Отже, зменшення квот на бронювання стане катастрофою?
— Ви мене не почули, давайте я ще раз скажу. Є три критерії, проти яких ми виступаємо: зв’язок, енергетика й оборонно-промисловий комплекс. Усе інше нас узагалі не цікавить — хай вони хоч усіх розбронюють.