Громада Стегніківців провела в останню земну дорогу свого Захисника, Героя, люблячого чоловіка, батька та сина — Василя Федотова.
Над селом нависли важкі похмурі хмари, сіявся холодний, дошкульний дощ. Та в мить, коли прощалися з воїном на подвір’ї рідного дому, трапилося диво: крізь сіру завісу раптом майнуло проміння сонця. Воно м’яко й тепло торкнулося труни, ніби сама небесна височінь освітила Герою його останній шлях до Вічності…
Уся громада не стримувала сліз. Серце розривалося від жалю, коли священник біля труни передавав від батька благословення його дітям — Ользі та Миколі. У цьому мовчазному, болючому благословенні була зібрана вся батьківська любов, яку Василь уже не зможе обійняти на цьому світі, але яка назавжди берегтиме його дітей з небес.
Життєвий шлях Василя був сповнений випробувань та шукань. Народився він на мальовничій Херсонщині. У2007 році він одружився з коханою Оксаною зі Стегніківців, створив міцну сім’ю, виростив і виховав двох чудових дітей — Олю та Миколу. Родина була його найбільшим багатством, його силою і сенсом життя. Заради них він жив, працював і з трепетом планував майбутнє.
"Василь ніколи не був байдужим до долі рідної України. У 2024 році він активно й безкомпромісно виборював правду на інформаційному фронті, протистоячи ворогу. А ще — його тонка, вразлива душа відгукувалася на біль рідної землі поетичним словом. Під час повномасштабної війни Василь написав декілька авторських віршів, у яких вилив увесь свій розпач, любов до Батьківщини та віру в її волю.
Під час прощання, донечка Оля увімкнула запис батькового вірша… Пронизливий, надзвичайно сильний авторський твір про оголену правду війни та про рідну землю лунав над подвір'ям.
Голос Героя торкнувся найглибших струн душі кожного присутнього — плакали всі, бо в кожному слові відчувалася щира любов до України та рідного дому.
Схиляємо голови в глибокій пошані та невимовному смутку. Останнє «прощай» Герою кажуть дружина Оксана, донька Оля, син Микола, мати, яка через важкі обставини, на жаль, не змогла приїхати провести сина, та сестри Олена й Марина. Розділяємо ваш біль.
Дякуємо Тобі, Василю, за подвиг, за щире серце і за світло, яке Ти залишив по собі.
Вічна, світла пам’ять Герою Василю Федотову! Слава Україні! Героям Слава!", – йдеться у повідомленні громади.