В Україні швидко зростає кількість військовозобов’язаних, які отримують бронювання від мобілізації. Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що щомісяця ця цифра збільшується на десятки тисяч.
Він зазначив, що якщо така тенденція продовжиться, то незабаром заброньованими можуть стати практично всі, хто має на це право.
Корецький також додав, що в Україні кількість людей, які мають відстрочку від мобілізації або бронювання, значно перевищує кількість тих, хто наразі служить у війську.
Чому уряд планує змінити правила бронювання
Однією з основних проблем, на думку прем’єра, є можливі зловживання механізмом стовідсоткового бронювання. Цей порядок дозволяє підприємствам бронювати всіх військовозобов’язаних працівників, але, за словами Корецького, не кожен з них насправді виконує критично важливу роботу.
Глава уряду пояснив, що можливість бронювати весь штат створює умови для штучного збільшення кількості працівників. В результаті бронювання можуть отримувати люди, чия робота не має прямого відношення до забезпечення обороноздатності або життєдіяльності держави. Саме через такі ризики уряд переглядає підхід до стовідсоткового бронювання та розглядає, чи потрібно вносити зміни до чинних обмежень.
Підрядник для «Укренерго»: забронювали 100 працівників, хоча працювали лише 20
Як приклад можливої проблеми Корецький навів підприємство-підрядника, яке отримало право бронювати всіх працівників через виконання робіт для «Укренерго». Під час перевірки, за словами прем’єра, з’ясувалося, що на цих роботах були задіяні лише 20 людей зі 100 заброньованих. Інші працівники займалися зовсім іншими бізнесовими справами та проєктами.
Цей випадок, на думку глави уряду, показує, як механізм бронювання може використовуватися не лише для збереження необхідних державі фахівців, а й для отримання відстрочки працівниками, які не виконують критично важливі функції.
Які зміни готують для підприємств
Уряд працює над вдосконаленням постанови, яка має на меті регулювання подальшого застосування правил бронювання. Як зазначив Корецький, важливо чіткіше визначити, які підприємства є критично важливими для держави, а також врахувати їх економічні показники.
Прем’єр підкреслив, що високі зарплати чи відсутність податкових боргів не є достатніми показниками для визначення критичної важливості підприємства. Головними критеріями мають бути реальний внесок у обороноздатність країни та забезпечення її життєдіяльності.
При цьому Корецький зазначив, що радикальних змін для критично важливих підприємств у оборонному та енергетичному секторах не планується. Остаточні умови стануть зрозумілими після завершення роботи над постановою та її публікації.