Через 50 років повернулися до тієї ж церкви: подружжя з Тернопільщини відсвяткувало «золоте» весілля

Анатолій і Галина Голуби із села Лосятин Кременецького району на Тернопільщині відсвяткували золоте весілля — 50 років разом. З нагоди ювілею подружжя завітало до храму Архистратига Михаїла, де колись вінчалося, аби знову отримати благословення.

Їхня історія кохання почалася задовго до весілля. Анатолій на три роки старший за Галину, тож вони знали одне одного ще змалку. Та по-справжньому зблизилися, коли чоловік повернувся з армії у 1975 році.

«Таке маленьке кучерявеньке ходило. А як я прийшов у 1975-му з армії, то придивився до неї більше, і ми так помаленько-помаленько... В 1976-му вирішили одружитися», — пригадує Анатолій Голуб.

Коли пара побралася, Анатолію було 22, а Галині — 19. Весілля святкували окремо: кожен — у своїй оселі та зі своїми гостями. Та навіть тоді наречений знайшов нагоду побачити кохану.

«Я зі своїми гостями — у себе, а він — у себе. Але на перерві, як були танці, музика, то він на мотоциклі зі сватом приїхав», — розповіла Суспільному Галина.

Двоє дітей, четверо онуків і пів століття спільного життя

За пів століття разом подружжя виховало доньку й сина, а тепер тішиться чотирма онуками. Анатолій і Галина вже на пенсії, проте кожен знайшов собі заняття до душі. Галина залюбки порається на городі, вирощує квіти й малину. Жінка жартома називає ягідну справу своїм бізнесом.

«Я вже на пенсії. Саджу город, люблю квіти і малину. Бізнес — малина», — розповіла вона.

Анатолій тим часом захоплюється музикою та футболом. Говорячи про секрет довгого шлюбу, чоловік згадує: за 50 років у житті було чимало різного, але спільні випробування лише зміцнювали родину.

«Що нас об’єднувало? Любов наша? Любов наша. В житті — як на довгій ниві. Так що всякі були ситуації складні. Гладко, звичайно, не може бути. А якщо є якісь проблеми, воно укріплює сім’ю. Ну і все. Якось одне другому уступали, десь одне другому підказували, помагали. А тим більше, що двоє діточок. Ну, останнє слово за нею все одно», — усміхається Анатолій Голуб.

Чому в їхній родині майже не сваряться

Подружжя розповідає, що завжди прагнуло будувати стосунки на взаємній повазі, доброті й підтримці. Ці цінності вони передавали й дітям. За словами Анатолія, важливе місце в родині посідала любов до України. Його мама була учасницею «Союзу українок» і змалку виховувала в дітях національну свідомість. Галина додає, що вони стараються жити за Божими законами, ходять до церкви й уникають сварок.

«Стараємося жити за Божими законами, ходимо до церкви, намагаємося не сваритися. Ніколи не матюкаємося — у нас такого немає. І діти наші так само», — розповіла жінка.

На золоте весілля запросили 70 гостей

Ювілей подружжя відзначило у великому родинному колі. Привітати Анатолія та Галину прийшли близько 70 гостей. Теплі слова й увага так зворушили чоловіка, що він ледве стримував емоції.

«Я взагалі людина емоційна. Коли побачив гостей, а нас було чимало — 70 людей, і всі вітали, то просто… Мені було важко», — зізнався Анатолій.

Особливою частиною святкування стало благословення в храмі Архистратига Михаїла Православної церкви України. Подружжя є парафіянами храму, а його настоятель Василь Хоміцький побажав ювілярам щасливо йти разом і надалі. Священник розповів, що, досліджуючи церковні архіви, натрапив на історії пар, які відзначали 25- та 50-річчя подружнього життя.

Цього року в парафії вже відбулося три золоті весілля. До свята Анатолій і Галина подбали й про особливе вбрання: замовили вишитий одяг у місцевої майстрині.