Всеукраїнська акція «Не купуй російське!» набула значного поширення. Тепер можна помітити, як у магазинах люди уважно розглядають упаковку – чи не російський це товар? До бойкоту активно долучаються і тернополяни.
Однак у деяких магазинах покупця обдурюють: заклеюють російський штрих-код чи невірно вказують дані про виробника. «Номер один» запитала Тернопільське обласне управління у справах захисту прав споживачів, як відстояти своє право знати правду про продукцію. В «Універсамі» російські товари - з прапорцямиЯкщо раніше заклики купувати українське здебільшого залишалися без результату, то тепер штрих-код 48 сприймається як реальна можливість допомогти своїй країні. Ідею бойкотувати російські товари ініціював громадський рух «Відсіч» у відповідь на торговельну експортну блокаду наших товарів Російською Федерацією. Великих масштабів акція «Не купуй російське!» набула після вторгнення військових сусідньої країни у Крим.Активісти закликають українців звертати увагу на штрих-код товару: якщо він починається на 46 – продукція російська. Натомість штрих-код із 48 – показник рідного українського товару.Координатор громадського руху "Відсіч" у Тернополі Ігор Климчук роз’яснює: «Ми закликаємо людей перестати купувати товари з Росії через агресію сусідньої країни. Для громадян України важливо навчитися обходитись без російської продукції, бо РФ поводиться з нами далеко не як братня держава. Коли влада не робить рішучих дій, громадяни беруть ініціативу в свої руки».Тернопіль активно долучився до бойкоту. Активісти розповсюджують листівки з переліком товарів російського виробництва, створюють групи в соціальних мережах. У різних районах міста з’явилися біг-борди з лозунгами «Не підтримуй окупанта».Приєднуються до акції і наші підприємці. В мережі магазинів «Універсам» російські товари позначили прапорцями. Це зробили для того, щоб покупцям не доводилось приглядатися до штрих-коду чи шукати на упаковці країну-виробника. Особливо задоволені нововведенням пенсіонери і люди з поганим зором, які вирішили підтримувати бойкот. Адже дані про товар часто друкують дрібним нечитабельним шрифтом.Засновник ТОВ «Торговий дім «Універсальний» Петро Ландяк каже: «Ми не боїмося, що зменшиться попит, якщо позначатимемо товари прапорцем країни-виробника. Якщо споживач не схоче купувати російське, вибере товар іншого виробництва. Ми не обмежуємо своїх покупців, а просто даємо їм можливість вибору». Підприємець розповів, що в його магазинах вилучили з продажу горілку «Немирів». Цей продукт легко замінити аналогами вітчизняного виробництва. Але є товари, які не можна вилучати. Наприклад, суміші для харчування малюків. Мами обирають суміш, яка найбільше підходить дитині і не викликає алергій, розладів травлення. Багато малюків звикли до російського дитячого харчування, і відмовлятися від продажу такої продукції, як вважає підприємець, не правильно. У подальших планах – позначати в «Універсамах» прапорцем також товари інших країн.Активіст Ігор Климчук вважає, що ефективність бойкоту напряму залежить від активності підприємців. Вони можуть не лише інформувати про виробника, а й фінансово сприяти розповсюдженню агітації бойкоту. Показовими у цьому питанні є Львів та Івано-Франківськ. Там магазини відмовляються від збуту товарів, вироблених у РФ. А найбільший кінотеатр Львова навіть відмовився від прокату російських фільмів.Борються з товарами окупанта і досить оригінальними способами. У місцях продажу організовують флешмоби: люди одночасно падають на землю. Таким чином активісти демонструють, що гроші, які українці платять за російське, можуть повернутися нам у вигляді ворожих куль. Молодь лозунгами «відганяє» водіїв від заправок російських компаній. У Львові показово вилили десять пляшок горілки російського виробництва в каналізацію.
У супермаркетах заклеюють штрих-кодиТа не всі підприємці спокійно ставляться до акції бойкоту. У деяких супермаркетах Тернополя «рятують» російські товари, наклеюючи на них українські штрих-коди. Або хитрують, зазначаючи на ціннику іншу країну-виробника. Покупці такі випадки фіксували і виставляли фото в інтернет. Але жодного покарання для нечесних продавців не було. Ми звернулися за коментарем у Тернопільське обласне управління у справах захисту прав споживачів. Головний спеціаліст Богдан Михайлишин пояснює: «Скарг споживачів на російські товари до нас за останній час не надходило. Так само і заяв про маніпуляції із зазначенням виробника. Якщо покупець виявив, що його обманюють – заклеюють штрих-коди чи вказують недостовірні дані, йому слід звернутися в наше управління. Скарги в інтернеті чи телефоном нічого не допоможуть. Ми маємо право реагувати лише на письмові звернення. Якщо у процесі перевірки будуть виявлені порушення, власників магазинів притягуватимуть до адміністративної та адміністративно-господарської відповідальності».Вітчизняний штрих-код можуть мати або товари, що виробляються на українських підприємствах, або товари фірм, головний офіс яких зареєстрований у нашій країні. Також позначку 48 отримує продукція з країн, в яких не діють міжнародні стандарти маркування. Однак зараз багато російських фірм намагаються отримати український штрих-код, щоб уникнути збитків. Тож спеціаліст радить покупцям звертати увагу не лише на код, а й на адресу виробничих потужностей, що вказується на упаковці. Не слід плутати виробника з імпортером, офіс останнього, як правило, знаходиться в Україні. Ще один нюанс: деякі фірми мають подвійне виробництво, наприклад у Росії і Україні, тому тим, хто бойкотує, треба уважно читати вихідні дані.Богдан Михайлишин наголошує: «Інформація на упаковці має бути правдивою, в іншому випадку – це порушення прав споживача. І карається згідно з Законом України».Продукт один – маркування різнеМи вирішили пошукати на прилавках магазинів товари, дані про виробництво яких можуть бути недостовірними. Під руку потрапив молочний продукт. На одній пляшечці - штрих-код 46 (виготовлено 01.04), на іншій - 48 (виготовлено 06.04). Наклейок немає. На обох пляшках написано «Зроблено в Україні». Як таке може бути? Богдан Михайлишин пояснив, що потрібно проводити перевірку фірми, а це можливо тільки за письмовим зверненням від споживача. Граничний термін одержання результату – 45 днів. Громадянам, які хочуть поскаржитись, потрібно мати фотофіксацію товару і чек. Без письмової заяви, говорять в управлінні, перевіряти когось не маємо права.Ігор Климчук звертає увагу на те, що знайти аналоги російських товарів – не проблема. «Є багато українських товарів, які не поступаються якістю російським. Їх можна купити за ті ж самі гроші або навіть дешевше. На прилавках магазинів також можна знайти якісні товари з Білорусії, Європи. Головне – бажання».На противагу бойкоту висловлюють теж аргументи. Наприклад, люди бойкотують товари, які, як їм здається, російські, а насправді завдають цим шкоди вітчизняному виробнику. Остаточно розібратися, де виробляються деякі товари, важко. Є випадки, коли і український виробник має маркування 46. Другий аргумент: російські фірми також вкладають внесок у нашу економіку. Якщо відкривають виробництва в Україні, то це створення робочих місць, сплачення податків. А інвестиції, як відомо, вкрай потрібні нашій економіці. Крім того, у зовнішній торгівлі Росії частка імпорту в Україну не велика, і бойкот навряд чи завдасть значного удару по економіці федерації.Бойкотувати чи ні – вибір залишається за кожним покупцем.
Чи звертаєте Ви увагу на країну-виробника, купуючи товари?Юрій, будівельник: - Особливої уваги на те, де вироблено товар, я не звертаю. Більшість товарів, які купую (продукти, засоби гігієни, побутова хімія), українського виробництва. Спеціально російських товарів не бойкотую, але якщо є вибір: купити якусь річ українського чи таку ж російського виробника, звісно, вибираю наше.Ірина, школярка:- Так, звертаю увагу. Почала це робити, коли недавно прочитала в інтернеті заклики утриматися від покупок російських товарів. З тих пір намагаюся не купувати продукції з кодом 460, перевіряю у магазинах, де виготовлено товар. Але потрібно не просто бойкотувати чужі товари, а, перш за все, підтримувати своїх виробників.Юлія, студентка:- Ні, я не звертаю на це уваги. Просто купую те, що мені потрібно і що найбільше підходить. Якщо це українське – добре, якщо ні – це не причина не купувати. Бойкотуючи товари, наприклад російські, ми завдаємо шкоди насамперед простим людям, бізнесменам. Я вважаю, що відповідати злом за зло – не правильно.Олег, студент: - Як коли. Загалом коли щось купую, намагаюся перевірити, де вироблено товар. Якщо це продукція російська – замінюю її якоюсь іншою. Про акцію бойкоту дізнався із соціальних мереж, стараюся її підтримувати. Іноді забуваю подивитися на штрих-код і просто купую, що потрібно.Тетяна, консультант косметичної фірми:- Так, я звертаю на це увагу і бойкотую товари, виробником яких є російські фірми. Почала це робити після подій на Майдані. Я не хочу, щоб свободу, яку ми здобули, у нас хтось забрав. Тому не віддаю своїх грошей російським виробникам, щоб жодним чином не підтримувати окупанта. Перевіряю все, навіть речі, які купую для дитини.Ольга, художник: - Переважно не звертаю на таке уваги. Товари вибираю за співвідношенням ціна-якість. Що мені найбільш до вподоби, те й купую. А де воно виготовлене - в Україні чи за кордоном, для мене важливого значення не має. Це нормально, коли в магазинах представлені різні товари - і вітчизняні, і закордонні.