Після того, як долар почав рости з неймовірною швидкістю, одними з тих, хто найбільше постраждав від цього, стали «валютні» позичальники. Марія Іванівна К. з Тернопільського району, розповідаючи про своє життя після того, як кілька років тому взяла доларовий кредит, щоразу повторює: «Мої кредити не дають мені жити».
Такої думки чи не всі «валютні» позичальники комерційних банків. Адже тоді, коли брали кредити, розраховували на сплату сум у рази менших, ніж тепер їм щомісяця нараховують. Позичальники ще кілька місяців тому збунтувалися і нині періодично виходять на протестні акції — такого фінансового навантаження їхні родини не витримують. Люди вимагають, щоб фінансові ризики при кризових ситуаціях у країні брали на себе не лише звичайні позичальники, а й держава та банки, пише Вільне життя плюс.
— Я свого часу взяв у кредит 30 тисяч доларів на розвиток бізнесу. Після того, як п’ять років справно сплачував і кредит, і відсотки, виявився винним банку ті ж самі 30 тисяч! — розповідав Руслан Смик на одній з таких акцій у Тернополі. — По-перше, в односторонньому порядку підняли банківський відсоток, по-друге, долар значно зріс із п’яти гривень, коли ми брали позику. По-третє, до нас банки застосовують надмірні штрафні санкції, бо ми перестаємо сплачувати за кредитом.
Руслан Смик і чимало таких позичальників припинили сплачувати борг ще й через те, що рахунки, на які раніше переводили гроші, належать іншим структурам. «Спочатку ми сплачували банку, а тепер з’явилася якась колекторська фірма, — додає чоловік. — Кредит перепродали…» Тож люди часто навіть не розуміють, куди саме йдуть їхні гроші
Як на ситуацію реагує Національний банк? З таким запитанням звернулася до прес-служби управління НБУ в області. Як пояснили, спеціалісти стверджують, що збалансований механізм реструктуризації валютних кредитів — найбільш компромісне рішення як з точки зору соціальної відповідальності держави й бізнесу, так і стабільності банківської системи. Нацбанк визнає, що більшість позичальників не має джерел надходжень в іноземній валюті, тож обслуговувати зобов’язання за кредитом людям стає дедалі важче. А окрім того, це — не тільки питання, що стосується бюджетів тисяч сімей, а й проблема стабільності банків, бо неповернення кредитів — це банківські збитки, а отже, й збитки економіки країни в цілому. Тому в НБУ сподіваються, що вже найближчим часом народні депутати повернуться до розгляду питання реструктуризації валютних іпотечних кредитів шляхом їх перерахунку з іноземної валюти в гривню.
Під час протестних акцій люди пропонували кілька варіантів розв’язання проблеми. Один з них — перерахування валютних кредитів у гривневі по курсу 7,99 грн за долар. Як пояснили в НБУ, таке рішення може призвести до колапсу банківської системи, що відбилося б на економіці держави, а отже, й статках усіх громадян. Тому погодилися на компромісне рішення: прийнято законопроект «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню». Після доопрацювання документ знову винесуть у стіни парламенту для обговорення і голосування. У разі ухвалення законопроекту вплив девальвації національної валюти на фізичних осіб, які мають кредит в іноземній валюті, забезпечений іпотекою, буде мінімізовано, запевняють у Нацбанку.