Один її син був поранений на Майдані, другий нині в зоні АТО, третій врятував людину від смерті, четвертий фінансово забезпечує родину, а дочка допомагає мамі не надломитися під тягарем такого чоловічого геройства.
Усіляке траплялося в житті цієї родини. Іноді Й хліба не було за що купити. Уже десять років Галина Богданівна розлучена. Нині мешкає в гуртожитку в Тернополі. Шукає роботу. І кожен свій день починає та закінчує подячною молитвою до Бога. Вона має за що Йому дякувати.
Володя на Євромайдані; уся сім’я, крім Володі, приїхала провідати Миколу перед відправленням у зону АТО.
Краще під кулі, ніж до лікаря
Рік тому Галині, як і всім свідомим українцям, болів Майдан. Повернувшись із Театрального майдану в Тернополі, сідала за комп’ютер чи перед телевізором — і переживала за Майдан столичний. А що там її 18-річний син — не знала. Він вкотре втік із дому, вигадавши для мами причину відсутності.
А 19 лютого вранці Галині зателефонував чоловік Василь Сергійович, спитав, де Володя, бо начебто побачив його в ранкових новинах із Майдану на одному з центральних телеканалів. Матір стерпла від страху й прикипіла до екрана телевізора. І в наступному випуску новин побачила сина: він, чорний від сажі, без куртки стояв на передовій. Потім уже дізналася, що верхній одяг разом із документами згорів у наметі. Якась добра львів’янка дала Володі й ще одному тернопільцю гроші на дорогу. Хлопці вимушено покидали Майдан.
— Коли він мені зізнався, що поранений, я обробила рану й відчула, що всередині є кулька, — пригадує пані Галина. — Рана — в зоні серця. Слава Богу, що в нього стріляли не з вогнепальної зброї. Тож я маю за що дякувати Господу.
Мамі не вдавалося затягнути сина в лікарню. Бо він, як і багато чоловіків, воліє піти на війну, ніж до лікаря. Однак Галині зателефонував хірург із третьої міської лікарні. Розповів, що дівчата-волонтерки з Майдану привезли Володимира додому, відвели на рентген і доповіли, куди треба, що в його тілі — куля. Видалили її в пульмонологічному відділенні обласної лікарні. І хоч на третій день після операції син знову втік відстоювати справедливість, матір безмежно вдячна і дівчатам-волонтеркам, і персоналу відділення за надану допомогу. А ще — медику-волонтеру Наталі Мазур за підтримку і медикаменти. Це, каже, ангел у жіночій подобі, Вільне життя плюс.
На фото з архіву СТАРКОВСЬКИХ: Володя на Євромайдані; уся сім’я, крім Володі, приїхала провідати Миколу перед відправленням у зону АТО