Захистити свою батьківщину на фронті, а не сидіти на дивані закликає тернопільських чоловіків боєць 124-ої механізованої артилерійської бригади тернополянин Андрій Поляруш.
Чоловік каже, що за останній рік лише 3 місяці був дома. Приїжджав із зони АТО, щоб побачити дружину і двох своїх дітей. Після чого знову їхав воювати.
«Знайомі мені кажуть, що ти військовий і це твоя робота. Але це покликання – захищати свій край, коли прийшли вороги. З нами воює дідусь – навідником танку. Він присвятив своє життя військовій справі. Я ще був у першому класі, коли він вже був на службі. І зараз він пішов в АТО, бо відчуває, що тут його місце, що це його обов’язок. Дивлячись на нього мені часом важко зрозуміти сучасну молодь. Ось це справжній вчинок, а не сидіти в барі і заявляти, що ти великий герой, бо був на Майдані чи громив міліцію з прокуратурою», – каже Андрій Поляруш.
Водночас свідомих чоловіків, які б відповідали сформованому іміджу Тернопільсьокї бласті як одної з найпатріотичніших, насправді не так багато, зазначає воєнком Тернопільщини Володимир Катинський.
За його даними, добровольцями в армію під час цього призову пішло лише 52 особи. Тоді як на початку конфлікту з Росією їх було в рази більше.