Депутат Тернопільської міської ради Віталій Цимбалюк, якого рішенням останньої сесії позбавили мандату начебто «за прогули», виступив перед журналістами із заявою щодо реальної ситуації.
Він повідомив, що, згідно із законодавством, залишається у статусі чинного депутата і про те, що вже є ухвали Тернопільського міськрайсуду про призупинення дії рішення міської ради та постанови ТВК, якими його незаконно позбавляли повноважень. А також назвав неправдивим поданий в офіційній газеті міськради «Тернопіль вечірній» факт про те, що згадане рішення приймалося одноголосно, зазначивши, що за нього проголосувало лише 33 депутати з 60-ти.
«До того ж, були проблеми з відвідуваністю і в депутатів від «Свободи», але це чомусь нікого не турбує, - сказав Віталій Цимбалюк. - Моє ж прізвище, знаю, внесли в проект рішення буквально в ніч перед голосуванням. Складається враження, що для керівництва Тернопільської міськради було найважливішим – заплямувати моє ім’я, поставивши в один ряд з діючими «регіоналами». Бо маю інформацію і про «темники» від апарату міськради, в яких журналістів схиляли згадувати мене лише з ярликом «регіонала» чи «екс-регіонала».
Причиною того, що став мало не ворогом для міського керівництва, Віталій Цимбалюк вважає своє втручання в «земельний дерибан» на території міста. Бо якщо раніше депутат лише принципово не голосував за земельні питання, то останнім часом подав з цього приводу кілька депутатських запитів до міськради, що декому дуже не сподобалось.Тож і спробу позбавити мандату пояснює намаганням влади перекрити йому доступ до відповідної інформації. Разом із тим політик висловив вдячність міській владі за те, що прислухалась до його звернення щодо зміцнення обороноздатності нашого міста і почала бодай щось для цього робити. Хоча спочатку, нагадав Цимбалюк, місцевим телеканалам навіть заборонили транслювати його звернення, чинився спротив і поширенню просвітницьких листівок серед населення.
На прес-конференції Віталій Цимбалюк також розставив усі крапки над «і» щодо спекуляцій на тему Партії регіонів. Він підтвердив, що вступив до її лав у 2010-му, коли законодавство вимагало від мажоритарників обов’язкової партійності, а ця політсила тільки-но прийшла до влади і здавалася перспективною. Однак зрозумів свою помилку вже за кілька місяців і негайно написав заяву про вихід. «Але мені відмовили у її підписанні, - розповів Віталій Цимбалюк. - А потім почали ще й погрожувати моєму батьку, який тоді очолював Львівську облдержадміністрацію, хоча сам він взагалі до жодної партії не належав. Тільки заради нього я стерпів, але з того моменту порвав будь-які стосунки з тернопільськими «регіоналами». Навіть сесій почав уникати, аби не брати участі у роботі їхньої фракції. Займався деякий час виключно роботою на своєму окрузі. Влітку 2013-го, коли батька все-таки звільнили, я відразу написав повторну заяву про вихід з партії, яка вже була підписана. Чому не повідомляв про це публічно? Та тому, що робив це за покликом совісті, а не для піару. Вже аж коли після Майдану мене дехто спробував звинуватити у приналежності до ПР, то я ініціював засідання Тернопільського прес-клубу і прямо в присутності журналістів написав ще й заяву про вихід із фракції. Свою помилку я зрозумів і виправив одразу, не завдавши нею шкоди жодній людині. Всім відомо, що депутат Цимбалюк ніколи нічого не взяв собі ані з міської власності, а ні з бюджетних грошей. Тому повторюю ще раз, що всі спекуляції на цю тему є безпідставні і притягнуті за вуха моїми опонентами».
Віталій Цимбалюк продемонстрував представникам ЗМІ згадані документи. А трохи згодом показав і дещо несподіване – нагороду від Марусиного батальйону, в якому проходив в січні військовий вишкіл, за активну допомогу його бійцям на Сході. «Ця річ для мене дуже цінна, і сьогодні я показую її вперше, - сказав депутат. – Не люблю про це говорити, однак зараз час відповісти на деякі запитання, щоби знову не придумали про мене брехні. Наприклад, щодо Майдану. Минулої зими не раз бачив там різних тернопільських діячів та чиновників, які швиденько фотографувалися на фоні барикад і відразу зникали. Я свої фото з Майдану у Фейсбук не постив, хоч в мене вони є. Жив тоді у Києві, постійно ходив на мітинги і віча, а також туди, де оголошували про якісь негайні потреби і збирали кошти, наприклад, на пальне для генераторів, бензин, дрова, медикаменти для «медичної сотні», купував хлопцям із КМДА блоки цигарок. Давав гроші на те, що було потрібне конче, тут і вже. Тобто, робив свій посильний вклад в Революцію Гідності. Коли Росія анексувала Крим і почалися бойові дії на Сході, моя допомога стала потрібною там. Машини, продукти, речі для дитячих будинків, що переїхали з Луганської та Донецької областей, – це вже з розряду нашої налагодженої співпраці із київськими волонтерами. А попри це захищав і буду надалі відстоювати права та інтереси моїх виборців. Впевнений, що Бог допоможе здійснити все заплановане. І нічиє зло мені не перешкодить».