Хліб – усьому голова, каже народна приказка. Тому поряд зі значним ростом цін на продукти харчування подорожчання хліба схвилювало тернополян, напевно, найбільше. За прогнозами експертів, до кінця весни вартість цього продукту зросте як на дріжджах – ціна «масових» сортів становитиме 9-10 гривень за кілограм. Від подорожчання не рятує те, що минулоріч Тернопільщина зібрала рекордний врожай зернових.
Сьогодні середня ціна хліба у нашому аграрному краї становить 7 грн. 97 коп. за кілограм пшеничного і 7 грн. 26 коп. - житнього. Якщо вартість продукту зросте до 10 гривень за кг, за буханець масою 800 г доведеться викладати 8 гривень.
Причинами подорожчання називають девальвацію гривні, яка вплине на вартість продовольчої пшениці. До цього може додатися стан озимих (адже близько 16% посівів слабкі і зріджені), військові дії, подорожчання матеріально-технічних ресурсів. Тому держава шукає шляхи стримування занадто активного експорту зернових, каже перший заступник міністра аграрної політики України Ярослав Краснопольський.
Залежно від підприємства борошно становить приблизно 35% від вартості готової продукції – хліба. На енергоносії – газ, електрику, пальне для перевезення – припадає близько 30%, ще 20% - це зарплата робітникам. Також у собівартість входять податки, амортизація, побічні матеріали – дріжджі, сіль, маргарин тощо.
– Ціни на зернові зросли у півтора раза. У вересні минулого року тонну продовольчої пшениці можна було купити за 2400 грн., а зараз продають по 3600 грн. Ринкова ціна борошна на нинішній день становить 5000 грн. за тонну, у вересні була 3200 грн. Вартість сировини продовжує зростати, як і зростають енергоносії (за останній час більш ніж на 35%), паливо теж колосально подорожчало: порівняно з аналогічним періодом минулого року у 2,5 раза. Також пекарям треба піднімати зарплату робітникам, тому й складається така ситуація, – пояснює директор департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Олег Напора.
Чи допоможуть знизити ціну на хліб запаси борошна з Аграрного фонду?
–Якщо ринкова ціна борошна на нинішній день становить 5000 грн. за тонну, то ціна з Аграрного фонду – 3760 грн. за тонну. Маємо різницю1240 грн. Оскільки вартість борошна – це лише 35% від собівартості хліба, закупка сировини із Фонду дасть економії близько 8%, а це не багато, – каже Олег Романович.
Однак річ у тім, що сировину Фонд продає лише на соціальні сорти хліба, їх готують за спрощеною рецептурою – лише борошно, вода і дріжджі. Крім того, рентабельність для пекарів на таких сортах не має бути вищою 10%, пише Номер один. Тому підприємці не поспішають випікати «соціальний» хліб. Крім того, пекарям не надто хочеться мати справу з державними перевірками «соціалки».
Тернопільщина у минулому році зібрала рекордний врожай – 2 млн. 600 тисяч тонн зернових. А Україна впевнено посідає друге місце у світі за обсягом експорту зерна. Та, як бачимо, це не надто впливає на ціни. Однак ми експортуємо не борошно, а зерно. Така ж проблема і з іншою продукцією: замість того, щоб виготовляти кінцевий продукт, країна експортує сировину. Тому, вважають експерти, потрібно стимулювати внутрішнє виробництво кінцевого продукту – не лише багато вирощувати, а й переробляти.
Хліб належить до продуктів першої необхідності. Це не делікатес, від якого громадяни з невеликими статками можуть відмовитися. За статистикою, дорослий українець споживає 8 кг хліба у місяць, дитина – близько 3 кг. В середньому кожен член родини їсть 6 кг цього продукту. Якщо ціна за кілограм вже зараз наближається до 8 гривень, на одного члена сім’ї домогосподарству доведеться витрачати 48 гривень. Це досить значна сума, особливо для соціально незахищених верств.
Який же вихід із ситуації? Чи може держава втрутитися і здешевити вартість хліба?
– Порівняно з Україною хліб у Європі значно дорожчий. Там його вартість регулюється самим ринком. У нас же регуляторна політика держави не надто допомагає, на неї витрачають кошти і зусилля. Втручання ж призводить до того, що ринок йде в тінь, а пекарі не хочуть ні дешевого борошна, ні перевірок.
Тож у нас теж має формуватися ринкова ціна на цей продукт. А соціально незахищеним категоріям, для яких подорожчання - справді, неабияка проблема мають виплачуватися цільові дотації, – висловлює бачення посадовець ТОДА.
Поки що ж українці з тривогою помічають на цінниках хлібобулочних продуктів усе більші суми.