Ось як прокоментував кореспонденту 0352.com.ua сьогодняшні події в парку Національного відродження отець Петро Бурак (УГКЦ, Церква Архистратига Михаїла).
- Я прогулювався у парку з синочком, довідався, що тут відбуваються бурхливі події і є душі, що потребують спасіння. Спробував пояснити цим людям їхні помилки… Але некритичне сприйняття світу, як це буває у деструктивних тоталітарних сектах, стало на заваді. Дуже прикро, порозуміння я не знайшов. Натомість мене обізвали, прокляли…
Цікава ситуація: стоять міліціонери, тоді ще не було «Беркуту», хлопчики молодші, хоч вже й мають офіцерські звання, і підходять ось ці панянки і кажуть їм: «Ах-ах, ви так погано робите, ви тяжко постраждаєте за це, ви помрете, у вас не буде дітей, у вас не буде міцної ерекції…!» А я підійшов, і кажу: «Ну хіба ж так можна!» Вони кажуть: «ні, ми такого не говорили!» Прикро, прикро, але що ж…
Давно потрібно було демонтувати…
По-перше, потрібно було цього не допустити, а раз допустили на певному етапі, то треба було не допустити поглиблення забудови, бо справді шкода людської праці.
У мене є ціла купа запитань. Тут приблизно 250 осіб, переважна більшість - непрацездатного віку. А звідки гроші? Забудова вартістю принаймі 350 тис. доларів. У мене є великі сумніви.
Я вважаю, що якщо зорі запалюють, то це комусь необхідно. А кому потрібно внести розбрат серед українців? Причому не останніх українців, а на Тернопільщині, у П’ємонті національного відродження? Кому цікаво, щоб українці тут продовжували битися? Тим же, що й організовували розбрат 80-90 х років між католиками і нез’єднаними православними. Я не є параноїком, і не бачу в усьому вплив масонів чи руку Москви, але зовнішній слід для мене є очевидним».
До отця не раз підходила юрба жінок із прокльонами, але врешті зі словами «залишмо його сестри, священика, який має потомство, а має мати душі людські» бігли з образами до представників правоохоронних органів.
Пересічні тернополяни дуже незадоволені поведінкою вірян. Фанатики скидаються на групу самотніх людей, які знайшли притулок у церкві, у своїй вірі, але тернополяни побоюються, що їх керівники обманюють пенсіонерів, забирають в них гроші і квартири.
Окремого служителя культу серед вірян немає, як це пояснюють вони самі: «Чекаємо місіонера з Ватикану».
Особливою агресивністю і активною позицією вирізнялися жінки. Вони порівнювали руйнування каплиці із підривом костелу, що колись був на місці ЦУМу.
І всеж таки капличка здалася. І здалося, що сектанти-фанатики змирилися з тим, що стіни самовільної забудови надвечір здригнулися від важкої техніки. Ікони роздали вірянам. Уламки вивезуть на сміття. На руїнах проведуть благоустрій. Джерело стане доступним усім. На місці каплички залишиться тільки хрест...
А ще залишилося дуже багато вражень, багато емоцій. І надто багато запитань.