"Не будьте винні нікому нічого,
крім того,
щоб любити один одного"
[19, Рим., 13.8]
КамінняТоркаються теплі долоні.У місті осіннімПовітря осяйне. ПромінняПронизує крони червоні, Фонтани тендітніІ клумби охайні. А грона вагомі. А скроні іскристі.Щенятами скачуть веселі каштани.Розсипані зорі старого намиста – В імлі ліхтарів його розкіш розтане! Як бути з цим світом?Як бути з цим містом? Із згорбленим мостом І згубленим листям, З летким павутинням І озером синім – усе дуже просто?Зламаюсь на слові:Ми нікому НІЧОГО не винні,Ніхто. КРІМ ЛЮБОВІ.