Таким чином отцю вдалось відкрити святі тайни для людей, які раніше не мали змоги ні молитися, ні брати участь у сповіді.
Про це йдеться у сюжеті телеканалу ZIK.
Коли в отця Ігоря Шкодзінського народилася донька, яка не може чути, він не опустив рук і почав вивчати мову жестів.
«У мене навіть десь був старенький служебник, він увесь розмальований. Тоді я не мав фотоапарата, тож собі в зошит мусів всі жести намалювати так, щоб потім розуміти, як їх робити», – пригадує отець Ігор.
Сповіді з глухими теж особливі. Потрібно дивитися в очі одне одному. Інколи такі парафіяни приходять на сповідь просто щоб поговорити. Допомагає отцю Ігорю пані Леся. Вона теж погано чує. Жінка є дяком у церкві і жестами підспівує священику.
«Колись я просто дивилася на ікони, на людей, але нічого не розуміла. Тепер ж приходжу до церкви і розумію жести, я знаю молитви», – каже пані Леся.
Один із особливих парафіян – Андрій. До знайомства з о. Ігорем він не сповідався і навіть не знав молитов.
«Я хотів молитися, хотів спілкуватися, але не було перекладача, тож навіть не знав, що робити. Тепер ж можу навчатися», – радіє Андрій.
Півтори тисячі парафіян на Тернопільщині мають вади слуху. І це тільки офіційні дані. Для таких людей в області є лише троє кваліфікованих сурдоперекладачів.