Як тернополянам підготуватися до переходу на зимовий час

20 вересня Верховна Рада України прийняла постанову, якою скасовано щорічне переведення годинників на зимовий і літній час. Цією постановою передбачено встановити з 27 березня 2011 року на території України час другого годинного поясу з додаванням однієї години.

Отже, Тернополяни перейдуть на зимовий час, і це, сподіваємося, останній раз, коли миі переведемо годинники.

За словами Міністра охорони здоров'я О.АНІЩЕНКА, адаптація організму людини до переходу на зимовий або літній час супроводжується слабкістю, в цей час знижується імунітет, можливі ГРВІ на тлі ослабленого організму.

Період адаптації до нового часу може тривати протягом 10-14 днів, - повідомили нашому кореспонденту медики Тернопільської міської комунальної лікарні №3. На цей період потрібно  зменшити фізичні і психологічні навантаження, адже багато людей відчувають на собі симптоми десихроноза - підвищеної стомлюваності, зниження працездатності, настрою, дратвливість, порушення сну, іноді виникають ознаки депресії. Це стосується усіх людей, навіть абсолютно здорових. Внутрішній біологічний годинник працює за інерцією, ми не  можемо його так швидко перелаштувати.В роботі людського організму налічується не менше 300 біоритмів різної тривалості, які тісно пов'язані зі змінами освітленості протягом доби (добового ритму), сезонного ритму та 11-річного ритму сонячної активності. Але головним є добовий, який регулює роботу всіх органів і систем організму.

Щоб перейти на зимовий час без втрат для власного здоров'я, рекомендовано підвищити опірність організму, а за наявності хронічних захворювань - ретельно дотримуватися всіх рекомендацій лікаря.

Легше перенести перехід на зимовий час допоможуть правильне харчування, повноцінний відпочинок і фізична активність.

Що робити для подолання негативних наслідків  переведення годинників, зміни часових поясів та порушень розпорядку праці і відпочинку?

Перш за все потрібно нормалізувати режим дня - важливий достатній, повноцінний сон, обов'язкове перебування на свіжому повітрі. Слід з увагою поставитися до свого харчування - вживати більше овочів і фруктів, обмежити тваринні жири на користь олій, багатих поліненасиченими жирними кислотами. Потрібно збільшити частку продуктів, багатих складними вуглеводами та харчовими волокнами. Це журавлина, брусниця, горобина, чорниця, сухофрукти, буряк, морква, гарбуз, томати, кольорова капуста, гречана і вівсяна крупи, горох, квасоля, соя, хлібобулочні вироби з борошна з додаванням висівок.

Слід включити в раціон молочні продукти і продукти, багаті калієм і магнієм: курагу, родзинки, горіхи, чорнослив, апельсини, мандарини, шипшина,  запечену з шкіркою картоплю. Необхідно відмовитися від куріння і алкоголю, уникати стресових ситуацій.

Важлива також фізична активність. Нестача руху негативно позначається на організмі людини: знижується інтенсивність обмінних процесів, порушується регуляція судинного тонусу, що призводить до погіршення доставки кисню до всіх органів і тканин, а особливо до головного мозку і серця, з'являються млявість, апатія, підвищена дратівливість. Для задоволення мінімальної потреби організму в русі досить 30 хвилин фізичної активності на добу, наприклад енергійної ходьби.