Кожний сотий українець у віці 15-49 років живе із діагнозом ВІЛ/СНІД. Психологічне, соціальне та економічне життя цих людей погіршується. Критичне відношення з боку оточуючих та недостатність інформації щодо захворювання створюють психологічний бар'єр, із яким стикаються ВІЛ-інфіковані щодня.

Психологічний стан пацієнтів

Майже 70% ВІЛ-позитивних людей мають підвищену тривожність. Психотерапевти виділяють три напрямки порушень психічного здоров'я:

  • депресія та апатія, що пов'язані з самим визнанням хвороби, зі страхом смерті чи короткого життя;
  • криза, до якої призводить стигмація – несприйняття людини соціумом через упереджене ставлення;
  • психічні розлади, пов'язані з прямим впливом вірусу на головний мозок хворої людини.

Як поліпшити самопочуття та вийти з депресії

Адаптація до ВІЛ-статусу відбувається по-різному. Брак інформації та тривога за коротке життя лякають і заганяють у куток. Згодом людина повертається до активного життя. При правильній поведінці та підтримці близьких, ВІЛ-позитивні особи можуть почати робити ті речі, які не робили до встановлення діагнозу.

Вони переходять на правильне харчування, займаються фізичною активністю. У людей відкривається “друге дихання”, вони прагнуть жити на повну силу. Це підвладне кожному ВІЛ-інфікованому. Вчасно надана психологічна підтримка та АРТ-терапія (антиретровірусна терапія) повертають шанс на повноцінне життя.

Зверніться до Центру СНІДу одразу, якщо вам поставили діагноз. Спеціалісти допомагають пройти шлях ВІЛ-адаптації та надають психологічну підтримку.

Для оточуючих

Не слід забувати, що більша частина психологічного бар'єру для ВІЛ-інфікованих – це соціальні стигми. Через брак інформації люди вороже сприймають таких пацієнтів. Найпоширеніші наслідки стигматизації в Україні:

  • соціальна ізоляція;
  • обмеження у правах;
  • відсутність будь-якої допомоги за потреби;
  • несприйняття ВІЛ-інфікованої людини оточенням.

Натомість, людині зі «статусом» необхідна підтримка з боку соціуму.

СНІД не передається побутовим шляхом, а також при рукостисканні та поцілунках. Тому цуратися таких людей не треба. Повна інформація щодо особливостей хвороби доступна на першому україномовному ресурсі для пацієнтів – Про здоров'я.

Допомога ВІЛ-інфікованим в Україні

Якщо у вашому оточенні є люди, що хворіють на ВІЛ і не можуть впоратися із діагнозом самостійно, протягніть руку допомоги. Є кабінети довіри і Фонд допомоги, де розказують, як це робити.

Благодійна організація «100% життя» пропонує допомогу всім ВІЛ-інфікованим пацієнтам. Якщо ви страждаєте від депресій чи не знаєте, як подолати соціально-економічні перешкоди, пов'язані з вашим діагнозом, звертайтесь до нашого центру.

  1. Д.Г. Живиця, В.Г. Казека ПСИХІЧНІ І ПСИХОТИЧНІ РОЗЛАДИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВААРТ У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ СПОЖИВАЧІВ ІН’ЄКЦІЙНИХ НАРКОТИКІВ Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України
  2. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ. Н А К А З N 284 від 24.07.2002. Про затвердження Концепції надання позалікарняної допомоги ВІЛ-інфікованим та здійснення догляду за хворими на СНІД
  3. Клініко-психопатологічні та психологічні особливості поведінки при непсихотичних психічних розладах у хворих на ВІЛ (огляд літератури) Спіріна І. Д., Рокутов С. В., Гненна О. М., Лазаренко А. М. Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»