Пантерний мухомор (Amanita pantherina) – привабливий на вигляд, але дуже отруйний гриб.

Отруйні гриби в народних практиках

Отруйні гриби здавна викликали не лише острах, а й цікавість як потенційні ліки. У різних культурах народні цілителі намагалися застосовувати навіть отруйні види у мікродозах. Зокрема, мухомор червоний (Amanita muscaria) використовувався сибірськими шаманами в обрядах та лікувальних практиках ще до появи на нових континентах. В народній медицині наших країв мухомори теж знаходили застосування: переважно зовнішнє. Історично настоянки мухомора на спирту використовували для розтирань при радикуліті, ревматизмі, болях у суглобах та остеохондрозі.

Міф: начебто мікроскопічні дози отруйних грибів можуть лікувати хвороби.

Правда: такі випадки ґрунтуються на переказах, не підтверджених наукою, а внутрішнє вживання мухоморів завжди вважалося ризикованим через їх токсичність.

Мухомро пантерний - сучасна мода на мікродозування. Нині інтерес до «цілющих» властивостей мухоморів відродився у вигляді тренду на мікродозинг. В інтернеті ширяться поради і відео про вживання сушених мухоморів у крихітних дозах. Люди свідомо їдять висушені капелюшки мухомора, сподіваючись на лікування, релаксацію чи покращення настрою – іноді навіть «на спір» або задля ролика в TikTok. У соцмережах та на спеціальних сайтах продають сушені пантерні мухомори та порошки з них за ціною, що у кілька разів перевищує вартість їстівних білих грибів. Продавці рекламують пантерний мухомор як мало не панацею: приписують йому здатність знімати біль при артриті, покращувати самопочуття, сон, імунітет, полегшувати депресію, підвищувати когнітивні здібності та навіть сприяти «духовному розвитку». Деякі дистриб’ютори пропонують такі засоби навіть військовим, закликаючи суворо дотримуватися дозування і консультуватися з лікарем перед вживанням. Популярність цього феномену зростає: так, за даними Google Trends, у 2023–2024 роках кількість пошукових запитів про мухомор червоний зросла на 114%. Однак модне захоплення мухоморами значною мірою підживлюється комерційним інтересом підприємців, а не науковими відкриттями.

Відсутність наукового консенсусу

У науковій спільноті наразі немає одностайності щодо безпечності та ефективності застосування отруйних грибів у лікуванні. Офіційна медицина не визнає лікування мухоморами, і хоча їм приписують певні лікувальні властивості, але це не підтверджено дослідженнями. Фахівці наголошують, що розрекламовані «цілющі» ефекти мухомора потребують ретельного вивчення науковцями та лікарями, і називати його ліками передчасно. Особливо це стосується пантерного мухомора (Amanita pantherina) – близького «родича» червоного мухомора, але ще токсичнішого. Цей гриб містить високу концентрацію іботенової кислоти та мусцимолу – психоактивних сполук, для яких досі не визначено безпечну лікувальну дозу. Натомість добре відомо, що вони впливають на нервову систему людини, викликаючи характерні ефекти інтоксикації. Отже, твердження про цілковиту безпечність мікродоз мухомора – це міф, що не має підґрунтя у доказовій медицині.

Небезпека отруєння: симптоми та ускладнення

Правда полягає в тому, що навіть невелика кількість отруйного гриба може спричинити серйозне отруєння. Мухомор пантерний і червоний містять токсини (іботенову кислоту, мусцимол, мускарин тощо) які при попаданні в організм діють як нейротоксини. У результаті вже за 30–120 хвилин після вживання можуть розвинутися такі симптоми отруєння, як нудота, блювання, діарея, посилене потовиділення, запаморочення, сонливість, порушення координації рухів. Окрім гастроентеричних розладів, характерними є нервово-психічні ефекти: сплутаність свідомості, зорові й слухові галюцинації, марення, різкі перепади настрою. У важчих випадках спостерігаються судоми, втрата свідомості, делірій або кома. На відміну від блідої поганки (Amanita phalloides), що вражає печінку та нирки і часто призводить до смерті, мухомори не настільки гепатотоксичні – смертельні випадки при їх вживанні трапляються дуже рідко. Проте такі гриби вражають нервову систему: викликають психотропний ефект і можуть серйозно нашкодити здоров’ю. Мікологи застерігають, що безсимптомно перенести «грибний експеримент» можуть далеко не всі – для одних молодий здоровий організм, можливо, і витримає невелику дозу, а інша людина може отруїтися навіть крихтою мухомора. Існує хибна думка, що достатньо добре проварити або просушити гриб, щоб нейтралізувати отруту, але це неправда: термічна обробка лише зменшує кількість токсинів, проте не усуває їх повністю. Таким чином, межа між умовно «лікувальною» дозою та небезпечною дозою надто тонка і непередбачувана.

Приклади отруєнь і застереження

Медична література вже фіксує випадки отруєнь, пов’язаних із сучасним мікродозингом мухоморів. Показовий приклад – 46-річна жінка у Великобританії, яка прагнула знизити тривожність, вживаючи щодня по 0,5 грама сушеного мухомора протягом двох тижнів. Ця «лікувальна» авантюра закінчилася госпіталізацією пацієнтки з психотичними симптомами у 2023 році. На щастя, летальних наслідків вдалося уникнути. В цілому смертність від мухоморів невисока, проте в поодиноких випадках можливі і летальні наслідки – при важкому передозуванні не виключена дихальна недостатність, кома і смерть. Лікарі наголошують, що займатися самолікуванням отруйними грибами вкрай небезпечно: без наукового обґрунтування та лікарського нагляду подібні практики можуть обернутися серйозним отруєнням замість бажаного оздоровлення.

Висновок

Народні легенди приписують отруйним грибам чудодійні властивості, але сучасна наука таких тверджень не підтверджує. Мікродозування мухоморів – це ризикований експеримент, де правда полягає в переважанні потенційної шкоди над непевною користю. Без належних досліджень і контролю лікарів вживання отруйних грибів з лікувальною метою залишається небезпечним – радше міфом, ніж панацеєю.