Експерти команди сервісу обміну криптовалют Cryptabar дослідили актуальне українське законодавство, роз’яснення ДПС, позиції НБУ, судову практику щодо P2P-переказів і законопроєкт №10225-д, щоб пояснити, що на практиці означає “легалізувати криптовалюту” в Україні.

Важливо одразу розділити два поняття. Легалізувати криптовалюту — це не “зробити так, щоб банк нічого не побачив”, і не “обійти податки”. У практичному сенсі це означає підготувати зрозумілий документальний ланцюг: звідки взялися кошти на купівлю активу, коли й де була куплена криптовалюта, як вона зберігалася, як продавалася, який дохід виник і як його можна пояснити банку або податковій.

Для власників USDT, Bitcoin, Ethereum та інших віртуальних активів це питання стає дедалі важливішим. Закон України “Про віртуальні активи” №2074-IX був ухвалений ще у 2022 році, але станом на травень 2026 року він офіційно не набрав чинності. Водночас законопроєкт №10225-д, який має врегулювати оборот віртуальних активів і податкові правила, уже прийнятий за основу та готується до другого читання.

Чому “легалізація криптовалюти” стала окремою проблемою

Багато українців купували криптовалюту задовго до появи спеціального регулювання: через P2P, біржі, готівкові обміни, іноземні сервіси, Telegram-контакти або приватні домовленості. Частина користувачів не зберігала історію операцій, не фіксувала TXID, втратила доступ до старих акаунтів або не може пояснити, за які саме кошти купувала актив.

Проблема виникає не тоді, коли криптовалюта просто лежить на гаманці. Проблема з’являється в момент, коли власник хоче вивести її у фіат: продати USDT за гривню, отримати кошти на банківську картку, завести гроші на IBAN, купити авто, нерухомість або показати значну суму банку.

Закон №361-IX про фінансовий моніторинг зобов’язує банки застосовувати ризик-орієнтований підхід. У законі прямо зазначено, що суб’єкт первинного фінмоніторингу має враховувати ризики, пов’язані з клієнтами, географією, видом послуг і способом їх отримання.

Коментар експертів Cryptabar: банк не зобов’язаний просто повірити фразі “це крипта”. Йому потрібна логіка операції: звідки актив, як він був придбаний, чому зараз продається, хто переказав гривню і чи відповідає ця сума профілю клієнта.

Чи є криптовалюта в Україні легальною

Криптовалюта як явище не заборонена. Українці можуть володіти віртуальними активами, купувати їх і продавати. Але спеціальний режим регулювання ще не запрацював повною мірою. Саме тому виникає “сіра зона”: актив фактично існує, але порядок його оподаткування, документування та підтвердження походження ще не є повністю врегульованим.

На офіційному порталі Верховної Ради Закон “Про віртуальні активи” має статус “не набрав чинності”. Законопроєкт №10225-д зареєстрований 24 квітня 2025 року, прийнятий за основу 3 вересня 2025 року і станом на картку законопроєкту “готується на друге читання”.

Верховна Рада у повідомленні про перше читання зазначала, що законопроєкт №10225-д “легалізує віртуальні активи в Україні” і формує правове поле для розвитку фінансового ринку та цифрової економіки. Там же наводиться позиція Данила Гетманцева: щодо операцій з криптоактивами має діяти звичайна ставка оподаткування, але з оподаткуванням прибутку.

Тобто легалізація в майбутньому має означати не “крипта була незаконною, а стане законною”, а появу зрозуміліших правил: що таке віртуальний актив, як підтверджується право власності, як рахуються податки, як працюють біржі й обмінні сервіси.

Що означає легалізувати криптовалюту зараз

Поки спеціальний закон не запрацював, легалізація криптовалюти для фізичної особи складається з трьох практичних блоків.

Перший блок — підтвердження походження коштів, за які криптовалюта була куплена. Це може бути зарплата, підприємницький дохід, продаж майна, дивіденди, заощадження, дохід від інвестицій або інші легальні джерела.

Другий блок — підтвердження історії самого активу. Потрібно показати, коли і де була куплена криптовалюта, на якій біржі або через який сервіс, за якою ціною, з якими комісіями, на який гаманець вона була переведена і як рухалася далі.

Третій блок — податкове пояснення продажу. Якщо актив продається у гривню, долар, євро або іншу валюту, виникає питання: чи є дохід, як його декларувати, яку суму показувати і які документи підтверджують операцію.

ДПС у березні 2026 року зазначала, що криптовалюта поки “не має визначеного правового статусу” в Україні, але дохід фізичної особи від продажу криптовалюти включається до загального річного оподатковуваного доходу: як іноземний дохід, якщо джерело виплати іноземне, або як інший дохід, якщо виплата здійснюється фізособою-резидентом в Україні. У цьому ж роз’ясненні згадуються ставки 18% ПДФО і 5% військового збору.

Головна помилка: вважати, що продаж USDT автоматично “легалізує” гроші

Найчастіша помилка — продати USDT через P2P, отримати гривню на картку й вважати, що після цього кошти стали “чистими”. Насправді продаж криптовалюти у фіат — це лише одна частина процесу. Якщо банк або податкова поставить питання, доведеться пояснювати не тільки останній переказ, а всю історію активу.

Наприклад, людина отримала 500 000 грн після продажу USDT. Для банку це не просто “вивід крипти”. Банк може запитати: хто переказав кошти, чому платежі прийшли від кількох фізичних осіб, чи збігаються ці особи з контрагентами на платформі, коли був куплений USDT, за які кошти він був куплений і чому операція відповідає фінансовому профілю клієнта.

Закон №361-IX передбачає, що банк зобов’язаний відмовитися від підтримання ділових відносин або обслуговування, якщо клієнту встановлено неприйнятно високий ризик або якщо клієнт не надав документи чи відомості, необхідні для належної перевірки.

Які документи потрібні для підтвердження походження криптовалюти

Універсального переліку, який гарантовано прийме будь-який банк або податкова в будь-якій ситуації, немає. НБУ у матеріалі про перевірку джерел походження коштів пояснює загальний підхід: перелік документів залежить від виду доходів і конкретних обставин, а підтверджувальні документи або публічні джерела мають давати змогу зробити обґрунтований висновок про фінансові можливості особи.

Для криптовалюти потрібно зібрати 4 групи документів:

1. Документи про джерело первинних коштів. Це зарплатні довідки, податкові декларації, договори продажу майна, договори дарування, спадкові документи, виписки ФОП або ТОВ, документи про дивіденди, проценти, інвестиційний дохід чи інші легальні надходження.

2. Документи про купівлю криптовалюти. Це історія ордерів на біржі, P2P-угоди, банківські виписки, квитанції, підтвердження поповнення акаунта, дата купівлі, сума, курс, комісії та назва платформи.

3. Документи про рух активу. Це TXID транзакцій, адреси гаманців, історія переказів між біржами, скриншоти з гаманців, дані про виведення й зарахування активів, підтвердження з блокчейн-експлорера.

4. Документи про продаж і отримання фіату. Це P2P-ордери, заявки в обмінному сервісі, банківські виписки, дані контрагента, курс обміну, комісії, сума надходження і пояснення зв’язку між криптотранзакцією та банківським платежем.

Якщо криптовалюта купувалася давно, потрібно відновити максимум із того, що доступно: старі поштові повідомлення бірж, банківські виписки, історію входів, скриншоти, CSV-звіти, TXID, підтвердження поповнень і виведень.

Як декларувати дохід від продажу криптовалюти

Станом на травень 2026 року ДПС виходить із того, що дохід фізособи від продажу криптовалюти включається до річного оподатковуваного доходу. Якщо дохід отримано не від податкового агента або з іноземного джерела, фізична особа має самостійно подати декларацію і сплатити податок.

Загальний строк подання декларації про майновий стан і доходи — до 1 травня року, що настає за звітним. Самостійно визначене податкове зобов’язання фізична особа має сплатити до 1 серпня.

У чинному роз’ясненні ДПС є важливе формулювання: “питання є ситуативним”, і кожен конкретний випадок потрібно розглядати з урахуванням документів. Це означає, що якість доказової бази має ключове значення: історія купівлі, ціна придбання, джерело коштів, спосіб продажу, банківські надходження і податкові документи можуть впливати на позицію платника.

Чи потрібно платити податок з усієї суми або тільки з прибутку

Це одне з найскладніших питань. Поточне роз’яснення ДПС формулює, що оподаткуванню підлягає сума коштів, отримана платником від операцій з криптовалютою. Водночас податкова зазначає, що конкретні випадки треба оцінювати з урахуванням документів.

Законопроєкт №10225-д пропонує іншу логіку для майбутнього режиму. За повідомленням Верховної Ради, Данило Гетманцев пояснював, що щодо операцій з криптоактивами має оподатковуватися прибуток. Судово-юридична газета також наводила його пояснення, що порядок оподаткування пропонують зробити за зразком цінних паперів: оподатковувати прибуток, а не загальний дохід від операцій.

Юристи EY у своєму аналізі законопроєкту також зазначали, що №10225-д пропонує правила оподаткування доходів від віртуальних активів і при розрахунку фінансового результату враховує, зокрема, курсові різниці.

Практичний висновок: поки законопроєкт не ухвалений, не можна стверджувати, що вже діє режим оподаткування лише прибутку. Але саме тому документи про первісну купівлю критично важливі: без них буде складно довести витрати на придбання активу, якщо такий механізм запрацює.

Що робити, якщо криптовалюта була куплена давно і документів немає

Це найболючіший сценарій. Людина могла купити Bitcoin у 2017 році, перевести його між кількома гаманцями, частину обміняти на USDT, частину зберігати на біржі, а потім втратити доступ до старої історії.

У такій ситуації потрібно діяти не за принципом “немає документів — нічого не робити”, а відновити максимум доступної інформації.

Потрібно спробувати знайти:

  • історію старих біржових акаунтів;
  • CSV-звіти з бірж;
  • старі листи про поповнення і виведення;
  • банківські виписки за періоди купівлі;
  • TXID переказів;
  • адреси старих гаманців;
  • скриншоти з додатків;
  • підтвердження купівлі через P2P або обмінники;
  • пояснення, звідки були кошти на початкову купівлю.

Якщо частину доказів відновити неможливо, потрібно чесно оцінити ризик. У майбутньому законопроєкт №10225-д може передбачити перехідний механізм для старих активів. За словами Данила Гетманцева, для тих, хто колись вклав гроші в криптоактиви, але не може цього довести, законопроєкт передбачав річний перехідний період із можливістю одноразово показати державі ці активи, сплативши 5% ПДФО і 5% військового збору.

Чому P2P-продаж — не найкращий спосіб легалізації

P2P може бути зручним технічно, але з погляду легалізації походження коштів це часто слабке місце. Причина проста: покупець на біржі, платник у банку і фактичне джерело коштів можуть не збігатися.

Якщо продавець USDT отримує гроші на картку від багатьох фізичних осіб, банк бачить потік приватних переказів. Якщо серед цих переказів є платежі від третіх осіб, скарги або невідповідність імен контрагентів, операції можуть виглядати ризиковими.

Судова практика щодо P2P-переказів уже показує, що за відсутності документів податкова може розглядати значні надходження як оподатковуваний дохід. У справі №440/2032/25 податкова встановила, що фізична особа отримала 3 549 997 грн P2P-платежів від інших фізичних осіб, не подала декларацію і не надала підтвердження підстав отримання коштів. Суд погодився з правомірністю донарахувань.

Ця справа не означає, що будь-який P2P-переказ автоматично є проблемою. Але вона показує головну логіку: якщо надходження значні, регулярні й не підтверджені документами, ризик різко зростає.

Як пояснити банку походження коштів після продажу криптовалюти

Банк зазвичай хоче отримати не один документ, а логічний ланцюг. Його цікавить, як кошти з легального джерела перетворилися на криптовалюту, як криптовалюта зберігалася і як вона знову стала фіатом.

Експерти Cryptabar радять готувати пояснення в такій структурі:

  1. Джерело первинних коштів. Наприклад: зарплата за 2021–2023 роки, підприємницький дохід, продаж квартири, дивіденди, спадщина.
  2. Купівля криптовалюти. Дата, платформа, актив, сума, курс, спосіб оплати, комісія.
  3. Зберігання або рух активу. Біржовий акаунт, холодний гаманець, TXID, перекази між адресами.
  4. Продаж активу. Дата, сервіс, сума продажу, курс, заявка, P2P-ордер або обмінна операція.
  5. Надходження фіату. Банківська виписка, платник, сума, дата, зв’язок із криптооперацією.
  6. Податковий статус. Чи подана декларація, за який рік, яка сума задекларована, які податки сплачені або будуть сплачені.

НБУ у своїх роз’ясненнях щодо перевірки походження коштів наголошує, що за наявності обґрунтованих сумнівів регулятор або установа може вимагати додаткові документи, особливо якщо угода виглядає фіктивною або економічно недоцільною.

Чого не варто робити під час “легалізації” криптовалюти

Не варто вигадувати фіктивні договори позики, дарування або “повернення боргу” заднім числом. Такі документи можуть створити більше проблем, ніж вирішити.

Не варто продавати велику суму криптовалюти через десятки P2P-переказів від випадкових людей без збереження ордерів і контрагентів. Для банку це може виглядати як нетипова активність або дроблення.

Не варто змішувати особисті криптоактиви, ФОП-дохід і кошти бізнесу. Якщо криптовалюта була особистим активом, її продаж потрібно аналізувати як операцію фізособи. Якщо вона була оплатою за послуги, виникає інша податкова й документальна логіка.

Не варто вважати, що “маленькі суми не перевіряють”. Закон №361-IX передбачає не лише порогові операції від 400 000 грн за наявності відповідних ознак, а й підозрілі операції незалежно від суми, якщо є підозра або достатні підстави для підозри.

Не варто сподіватися, що податкова декларація сама по собі вирішить питання походження коштів. Декларація важлива, але банк усе одно може попросити документи про джерело коштів і економічну суть операції.

Як виглядає правильна стратегія легалізації

Правильна стратегія залежить від ситуації, але загальна логіка така.

Якщо криптовалюта купувалася офіційно через біржу, потрібно вивантажити історію ордерів, поповнень, виведень, комісій і зберегти банківські виписки. Якщо актив продається, варто зберегти документи по продажу й підготуватися до декларування доходу.

Якщо криптовалюта купувалася через P2P, потрібно зібрати історію угод, скриншоти, банківські платежі, дані контрагентів і пояснення, чому саме ці перекази пов’язані з купівлею або продажем активу.

Якщо криптовалюта купувалася давно й документів мало, потрібно відновити все, що можливо, і розуміти, що доказова база буде слабшою. У таких ситуаціях особливо важливо не створювати фіктивні пояснення, а працювати з тим, що реально можна підтвердити.

Якщо сума значна й планується купівля авто, квартири або заведення великої суми в банк, доцільно підготувати пакет документів заздалегідь, а не після блокування рахунку.

Як майбутній закон №10225-д може змінити легалізацію криптовалюти

Законопроєкт №10225-д може стати ключовим документом для легалізації віртуальних активів. Він має врегулювати оборот криптоактивів, податкові правила, статус учасників ринку й механізми роботи професійних сервісів. Картка законопроєкту Верховної Ради вказує, що документ прийнятий за основу з доопрацюванням і готується до другого читання.

Якщо в фінальній редакції збережеться логіка оподаткування прибутку, власникам активів стане важливо доводити не лише факт продажу, а й факт придбання та собівартість. Якщо буде збережений перехідний механізм для старих активів, частина користувачів зможе отримати окремий шлях для легального виходу у фіат. Але поки закон не ухвалений, ці правила не можна використовувати як чинну норму.

Коментар експертів Cryptabar: майбутній закон може спростити легалізацію, але не замінить документи. Навіть у регульованому ринку власнику криптовалюти доведеться пояснювати джерело коштів, історію активу і податкові наслідки продажу.

Висновок експертів Cryptabar

Легалізувати криптовалюту в Україні — це не означає просто продати USDT, отримати гривню на картку і вважати питання закритим. Справжня легалізація — це здатність пояснити весь ланцюг: звідки були кошти, коли куплено актив, як він зберігався, як проданий, який дохід виник і як це відображено в документах.

Станом на травень 2026 року криптовалютний ринок в Україні ще не має повністю запущеного спеціального режиму. Закон “Про віртуальні активи” не набрав чинності, а законопроєкт №10225-д готується до другого читання. Але банки й податкова вже зараз можуть ставити питання щодо походження коштів, P2P-надходжень і декларування доходів.

Практична позиція Cryptabar така: власникам криптовалюти варто не чекати майбутнього закону, а вже зараз збирати документи. Біржові звіти, TXID, банківські виписки, P2P-ордери, підтвердження джерела коштів і податкова декларація — це не бюрократія, а захист власника активу.

У майбутньому український крипторинок стане більш регульованим. І в цих умовах перевагу матимуть ті, хто може не просто сказати “у мене є крипта”, а документально пояснити, як вона з’явилася і чому кошти після її продажу мають легальне походження.

Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною, податковою або фінансовою консультацією.