В Тернополі з'явилася ще одна пам'ятка (фото)

До Дня міліції України тернопільські міліціонери проводять численні благодійні та пам’ятні акції. Одна з них – встановлення меморіальної дошки першому генералу Тернопільщини часів незалежності України Романові Подсаднюку.

За інфомацією прес-служби УМВСУ в Тернопільській області, на пам‘ятно-урочистий захід, що відбувся в обласному центрі на вулиці Стадникової,1, де колись Роман Олександрович мешкав з родиною, зійшлися керівники обласного управління внутрішніх справ, рідні, близькі, товариші, представники влади, духовенства, громадськості.

У спогадах звучали добрі і щирі слова, адже Роман Олександрович був одним з тих, кого нині ставлять за приклад для наслідування.

– Майже чотирнадцять років немає з нами генерала Подсаднюка, – говорили виступаючі.– Важка недуга вирвала з життя велику та щиру людину. Сім’я втратила люблячого сина, чоловіка і батька, товариші – щирого і відданого друга, Тернопільщина – сумлінного й високопрофесійного керівника обласної міліції. Час минає, але не минає нестерпний біль втрати, насамперед для рідних та близьких. Змиритися важко, та життя назад не повернути. Тому маємо зробити усе від нас залежне, щоб пам'ять про цю людину жила у серцях вічно.

Важко оцінити роль цієї людини у становленні правоохоронної системи на Тернопіллі. Роман Олександрович Подсаднюк пройшов він свій шлях достойно, гідно – від сержанта до генерала, працюючи багато років у трьох райвідділах та очолюючи колектив обласного управління. Він – перший генерал тернопільської міліції часів Незалежності. Тернополяни по праву називають його "народним генералом", бо йому довіряли, любили та поважали.

Великою була життєва зірка Романа Олександровича, та згасла скоро, бо недарма кажуть, що Господь забирає кращих. Але пам'ять про нього житиме доти, поки ростимуть діти-внуки-правнуки, доки пам’ятатимуть друзі, доки згадуватимуть товариші.

Дружина Романа Подсаднюка Світлана Іванівна подякувала начальнику обласної міліції Федору Бортняку за організацію та проведення пам’ятного заходу. Вони разом відкрили меморіальну дошку.

До спогадів, якими ділилися ті, хто працював разом з Романом Подсаднюком, товаришував із ним, додалися слова молитви. На завершення священики освятили меморіальну дошку. Присутні клали квіти, як данину пам'яті тому, кого до цих пір люблять та поважають.