Парки Тернополя хочуть вберегти від забудови

Локальну схему екомережі міста розробили тернопільські науковці. Таким чином, як вони вважають, можна відновити та примножити кількість рідкісних видів рослин і тварин.

Усі ці плани у Тернополі планують втілити до 2015 року. Загальна площа екомережі міста - 1106 га заповідних територій. Власне, цей проект презентували у міськраді 12 грудня, а 16-го затвердили на сесії міськради.

Мало рідкісних видів

У 1995 році Євросоюз ухвалив загальну схему екомережі. У 2000-му її підтримала й Україна, а в 2009-му затвердили екомережу Тернопільської області, розповів "20 хвилин" начальник управління житлово-комунального господарства (ЖКГ) міськради Володимир Болєщук.

- Ми хочемо, щоб наше місто було красивим, квітучим - із парками, зеленими зонами, - каже він. – Тож треба зберегти зелені насадження. Наші парки – наше надбання, бо Тернопіль – одне з небагатьох міст України, де понад 30% території займають зелені зони.

Для розробки локальної схеми екомережі Тернополя міське управління ЖКГ уклало угоду з кафедрою геоекології Тернопільського національного педуніверситету. Саме науковці цього вузу розроблятимуть остаточний варіант даної схеми.

- Екомережа – це цілісна природоохоронна система, що передбачає збереження зелених насаджень, парків і скверів, - каже завідувач кафедри геоекології університету Любомир Царик. - Її краще формувати та фінансувати за адміністративно-регіональним принципом. Найнижчий рівень такої системи – районний. Оскільки Тернопіль має статус обласного центру, тому потрібно також розробити схему екомережі.

Мета цього проекту – охорона заповідних територій, збереження і відновлення кількості червонокнижних видів рослин і тварин. Йдеться також, продовжує пан Царик, про надання окремим ділянкам природоохоронного статусу.

- Тернопіль розташований на висоті більше 300 метрів. Тут спостерігаються сильні вітри, відносно низькі температури повітря, - додає науковець. - Тернопільський став, з одного боку, є окрасою міста, з іншого – він є середовищем концентрації шкідливих речовин, кількість яких у сотню разів перевищує допустиму норму.

Рослинність в області, на його думку, - загалом бідна, а в самому Тернополі - взагалі дуже мало червонокнижних видів. Скажімо, в області налічується понад 80 видів рослин, занесених до Червоної книги, у місті їх – тільки п’ять. Тваринний світ – ще бідніший.

Насувається забудова

Разом із тим, як стверджує Любомир Царик, у межах Тернополя - значна кількість заповідних територій. Якщо площа міста становить понад 5 тис. га, то заповідні об’єкти займають 723 га, або 12,27%. Однак більшість із них потребують пильної уваги і особливої охорони, зокрема від забудови, яку ведуть у місті.

- Найбільші заповідні території у Тернополі – регіональний ландшафтний парк “Загребелля” і пам’ятка місцевого значення “Чагарі Кутківецькі”, – розповідає фахівець. - Так, “Загребелля” простягається від мікрорайону “Пронятин” до готелю “Галичина” й охоплює частину набережної Тернопільського ставу. Воно займає площу близько 600 га. Решта заповідних територій - парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва, джерела.

Пан Царик додає, що повністю невідомо, які види червонокнижних рослин є у місті.

- Тож варто спершу дослідити територію, на якій ми живемо, - каже він. – Від забудови слід зберегти наші парки та Серетський екологічний коридор. Тобто територію, що починається біля готелю «Галичина», а далі переходить у Кутківецький ліс. Там варто створити природоохоронну зону. Така ж ситуація з набережною з боку парку ім.. Т.Шевченка.

Рятуватимуть наші каштани

Після затвердження схеми екомережі Тернополя можна буде відвести певні ділянки і надати їм певний природоохоронний статус. Також тепер є можливість розробити проекти благоустрою, щоб мати законні підстави для заборони втручання у природні комплекси чи знищення їх, додає начальник управління ЖКГ Володимир Болєщук.

– Сьогодні, на жаль, у місті вирубують дерева, а ми не можемо цьому перешкодити, - каже він. - Діюче будівниче законодавство не передбачає екологічної експертизи при отриманні дозволів на забудову. Отримавши документи у попередні роки, люди зачищають територію і нищать зелені насадження.

Намагання влади в таких випадках долучити документи про завдання екологічної шкоди, як він каже, розцінюють як „самодіяльність”.

- Тому ми й розробили схему екомережі міста, де визначили статус усіх природних комплексів, їхні чіткі межі, в які втручатися вже ніхто не матиме права, - пояснює він.

Вирішувати ще треба і проблему відновлення рослинності на території Тернополя. За словами екологів, озеленювати місто слід не за допомогою екзотичних насаджень, а висаджуючи ті види рослин, що притаманні нашій території. Як реалізовуватимуть цю ідею, в управлінні ЖКГ міськради уже продумали - на висадження дерев у наступному році закладуть 100 тис. грн. Ще 30 тисяч піде на порятунок хворих каштанів.