Чи можливо побороти корупцію в сфері освіти?

У перекладі з латинської «корупція» (corruptio) - означає розбещування. Зважаючи, наскільки легко українці дають та отримують хабарі, можна вважати, що скрізь - суцільне збочення, яке поставило нашу державу в один ряд з такими країнами, як Уганда та Коморські острови. Найбільш корумпованою, на думку українців, є галузь медицини та освіти. Хабарництво у цих сферах настільки системне, що виробився такий собі  неофіційний прейскурант.

За вступ у магістратуру – до 1,5 тис. $

Згідно з індексом сприйняття корупції, у світі Україна займає 143 позицію із 175. Найближчими нашими сусідами у цьому рейтингу є Уганда та Коморські острови. Нашумілі заходи з протидії корупції, ініційовані державними органами, не приносять жодного результату. Відтак до подолання цього ганебного явища долучилася громадськість. За підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні стартував проект «Громадський контроль за використанням бюджетних коштів». Серед усіх звернень, які надійшли на телефон довіри проекту, 30% стосувалися корупції у сфері освіти.

-  43% опитаних українців вважають освітню систему надзвичайно корумпованою, - заявляє юрист-консультант проекту Ольга Мазаєва. - 33%, задіяних в освітньому процесі, самі давали хабарі. 2% вважають, що у нас сфера освіти кришталево чиста. Припускаємо, що так думають ті, кому ці хабарі дають. За даними опитування, благодійні внести в дитячі садочки складають від 50 до 1000 грн. Вступні іспити у вузи – від 6 тис. грн. Продаж дипломних робіт у вузах – від 1000 грн. Вартість одного модуля у регіональному вузі становить 150-300 грн. Здача сесії у коледжі – близько 2 тис. грн. Вступ до магістратури відомого вузу за спеціальністю юриспруденція – від 1 до 1,5 тис. доларів.

Найбільше проявів корумпованих діянь фахівці відзначають у частині розподілу фінансів. Зокрема, порушення правил і процедур в обхід критеріїв, роздування затрат і діяльності, розкрадання. На другому місці - зловживання в частині виділення конкретних дотацій – стипендій, доплат. Там домінують фаворитизм, родинність, хабарі, дії в обхід критеріїв, дискримінація. Не менше порушень спеціалісти вбачають і в здійсненні будівництва та ремонтних робіт в освітянських закладах. У цій сфері мають місце шахрайство під час проведення тендерів (хабарі, подарунки, фаворитизм), розкрадання, неправдиві поставки, зговір між постачальниками. Наприклад, у Києві таким чином вартість харчування було завищено на 60%. Крім того, прояви корупції, за висновками авторів проекту, притаманні в частині розподілу обладнання, меблів, матеріалів, написання підручників, оплати праці та навчання, екзаменів і дипломних робіт, акредитація навчальних закладів, призначення вчителів. Щодо останнього зафіксовано наявність вчителів-«фантомів», які нібито документально працевлаштовані, але насправді в закладі не з’являються, а заробітну плату за них отримують треті особи. Також мають місце незаконні плати (за вступ, екзамени, оцінки, приватне репетиторство тощо), фаворитизм та приватне репетиторство (в тому числі використання навчального закладу в особистих цілях). Серед скарг були зафіксовані випадки, коли вчителі змушували дітей відвідувати платні заняття. В іншому разі педагог давав учням під час контрольних перевірок ускладнені завдання, які діти не могли виконати. У результаті падала успішність і діти змушені були займатися з репетитором, як правило, своїм вчителем.

На основі офіційних даних, оприлюднених прокуратурою області, учасники проекту сформували ТОП корумпованих дій у сфері освіти. Так 29 квітня 2015 року Чортківський районний суд притягнув до відповідальності за корупційні діяння начальника районного відділу освіти. Суть порушення полягала в тому, що, будучи керівником-держслужбовцем, жінка призначила себе одночасно на роботу ще й вчителем в Улашківську ЗОШ та отримувала за це ще одну зарплату. Під час суду чиновниця поспіхом звільнила знов сама себе із вчительської роботи.

На другому місці - махінація директора однієї зі шкіл Теребовлянського району. Жінка підробляла про освіту учнів документи, з якими ті згодом вступали до вищих навчальних закладів. Як з’ясувалося, у записах журналів та інших документах про успішність середній бал учнів становив «6,5», проте педагог «дотягнула» його до «9».

І на третьому місці – аналогічне правопорушення. Директор однієї зі шкіл Чортківського району самовільно виписувала  додатки до свідоцтв окремим учням із завідомо неправдивими та завищеними оцінками, аби полегшити їм вступ до навчальних закладів.

Батогом і пряником

Представники керівних органів сфери освіти не заперечують, що вказані вище явища мають місце у сфері освіти. Втім, на їхню думку, одними законами для вирішення цих питань не обійтися. У першу чергу потрібно змінювати суспільну свідомість, адже у випадку корупції завжди є два учасники: той, хто бере, і той, хто дає.

- Незважаючи на революційні події в країні, суспільство не готове до внутрішніх змін, - пояснює Номер один директор департаменту освіти та науки ТОДА Любомир Крупа. - Департамент проводив власні дослідження ситуації щодо хабарництва у сфері вищої освіти. З’ясувалося, що 70% із числа опитаних студентів готові давати та дають хабарі викладачам. Констатуємо, що наше суспільство хоче докладати мінімум зусиль, аби здобути освіту. Студенти йдуть легшим шляхом. Вони дають хабар і досягають бажаного результату. Закон протидії корупції не вирішує зазначених вище питань. З боку державних органів на місцях та МОН проводиться ряд заходів для мінімізації корупційних дій. Наприклад, міністерство запропонувало дуже хороший проект щодо вибору підручників. З допомогою репрезентації кожен вчитель мав можливість самостійно вибрати навчальний посібник. У цілому проект хороший, але не до кінця була продумана схема фінансування. Вчитель, котрий працює з дитиною, знає, який матеріал учень краще сприймає і, відштовхуючись від цього, може обрати підручники для роботи. На жаль, ця ідея не прижилася, і боюся, що під впливом негативу вона може бути знівельована.

Кроком уперед освітяни вважають запровадження ЗНО, яке, на їхню думку, в значній мірі унеможливлює прояви корупції під час вступу у вищі навчальні заклади. Другий позитивний момент - проведення підсумкової державної атестації у формі незалежного оцінювання. Міністерство передбачає запровадження ЗНО не тільки після 11 класу, а й після 9-го та 4-го. Таким чином можна буде оцінити проміжний рівень знань учнів. Несподіванкою стало те, що 200 балів на незалежному оцінюванні з української мови та літератури отримало лише двоє учнів і вони не з нашої області. При тому, що Тернопільщина на 99% є україномовною, це парадоксальний показник.

Подібної думки щодо подолання корупції в системі освіти є куратор закладів позашкільної освіти, директор департаменту сімї, молоді та спорту ТОДА Віктор Мацикур. Він вважає, що розпочинати боротьбу з цим явищем слід не тільки в чиновницьких кабінетах, а в родинах українців.

- Корупція – це питання виховання та особистого вибору, - каже Віктор Мацикур. - На мою думку, аби розірвати це коло, система повинна працювати таким чином, щоб у людини можливість вибору. З одного боку, має бути невідворотна кара. Система правоохоронних органів повинна працювати так, щоб вона наступала принаймні у 95% випадків. З іншого боку, людину слід заохотити не давати хабарі. Для цього потрібні, як мінімум, стабільність, спокій та соціальні гарантії. Вважаю, один із планів наших ворогів полягає в тому, щоб кидати в наше суспільство яблуко розбрату і показати, що українці недолугі і нездатні об’єднуватись, рухатися в одному напрямку. Сценарій лебедя, рака та щуки триває не одну сотню років.

За словами Віктора Мацикура, прояви корупції у сфері спорту – мінімальні, тому що на нього виділяються мізерні кошти. А нема грошей – нема що ділити.

- Корупцію у сфері спорту можна розділити на два рівні - державна та побутова. У першому випадку корупція може проявлятися на рівні державних закупівель, преміювання спортсменів, закупівлі спортивного спорядження. Корупція у сфері витрат теж відсутня, бо кошти на такі статті не передбачені. Аналогічна ситуація з проведенням будівельних робіт та тендерів. В області наразі не будують ніяких об’єктів спортивної інфраструктури, інвентар не закуповується. Більше того, жодного спортивного об’єкта не включено у перелік тих, які ремонтуються за кошти Фонду регіонального розвитку. У нас є проблеми із паспортизацією обкатів, часто вони належать громадським організаціям. Відсутні прояви хабарництва і в частині оплати екзаменів, дипломних, закупівлі  підручників. Такі формати роботи у спортивних закладах відсутні. Найбільш очевидна проблема у спортивних школах - це побори. Коли кошти, виділені за змагання, витрачаються на інші цілі . Відтак участь дітей у змаганнях, харчування, транспортування оплачують батьки.

Рецепта подолання хабарництва із врахуванням особливостей нашої держави поки не створено. Однак багато фахівців переконані в тому, що без жорстких каральних методів не обійтися. А в ситуації, коли посадовців затримують з надвеликими сумами хабарів, а через тиждень відпускають і мало не вибачаються за це, викорінити корупцію нашій нації, очевидно, вдасться не скоро…