Душевний спокій та рівновагу радить знайти тернополянам отець Мартин Хомів

Отець Мартин Хомів є керівником “Школи щасливого материнства святої Анни” у Тернополі.

Наступного року планує реалізувати ще кілька проектів. Зокрема, "майстерню" для людей з особливими потребами та разом із дружиною Марією Хомів "День в очікуванні дитини" для вагітних жінок.
Чоловік отримав філософсько-богословську освіту в Папських університетах Рима, захистив докторську дисертацію на факультет права у Польщі. Каже, що тернополяни ретельніше бережуть традиції. Однак молодь необхідно більше заохочувати до волонтерства та соціальних акцій.

- Отче Мартине, без чого не можете обійтися у щоденному житті? Що найбільше цінуєте у власному житті?

- Мир та душевний спокій сьогодні я вважаю найбільшими дарами. У світі, де панують життєві негаразди, хвороби, несправедливість і неправда, людина повинна вміти знайти рівновагу та душевний спокій. Як це можна досягти? Кожним днем жити у присутності Живого Бога, який постійно з нами. Адже він - найліпший друг, який найкраще розуміє, прощає та допомагає. Вірте, що разом з Ним усі наші щоденні труднощі взагалі не є труднощами.

- Вам вдалося разом із дружиною реалізували кілька проектів у Тернополі. Серед яких, зокрема, “Школа щасливого материнства святої Анни”. Чула, що ви готуєте новий проект для людей з особливими потребами...

- Так, наступні мої проекти пов’язані з цими людьми. Я маю на увазі тих, хто є розумово неповносправними. Навколо них існує багато стереотипів. Один із них: така людина - “кара Божа”, тому ні на що не здатна. Я вважаю, що дитина, яка народжується з розумовими відхиленнями, має особливу місію як для батьків, так і для суспільства в цілому. Зворушливо, коли батьки кажуть, що завдяки цій дитині вони стали іншим, що їхня сім’я стала іншою, що в ній є більше любові, мудрості та розуміння. Батьки стають щасливі, вони розуміють, що життя є інше, ніж вони планували, що життя - дуже цінне. Вони дивляться на свою дитину і люблять її такою, якою вона є. Вони дивляться на неї світлими очима і бачать її красу.
Матері, які народжують дітей “не таких, як всі”, потребують моральної підтримки. Ми разом із дружиною уже працюємо над тим, щоб надрукувати буклети для них. Ними ми хочемо розповісти та відкрити для них інший світ, в якому кожна дитинка має свою цінність. Адже суть справжньої любові та дари “найслабших" можуть згодом трансформувати “сильніших”.

- Як можна допомогти таким людям? Які у планах ще проекти?

- Проект "Денної програми-майстерні" для людей з особливими потребами буде реалізовуватись при благодійному фонді “Карітас”. Їм бракує любові, розуміння та підтримки. Тому основна мета цього проекту - оточити людей з розумовою неповносправністю любов’ю, відгородити їх від власних проблем, відкрити та розвинути в них приховані таланти. Але найголовніше - дати їм можливість дарувати свою щирість та тепло сердець іншим. Це буде місце співпраці, коли такі люди навчаться інтегрувати у зовнішній світ. У "майстерні" вони будуть малювати, виробляти декоративні свічечки, іконки, листівки, торбинки, вироби з бісеру та соломи. У них буде час на спорт, чаювання, спілкування. Окрім того, будуть практичні зайняття щодо пізнання навколишнього світу - вчитимуть користуватися поштою, платити податки, відкривати банківські рахунки, користуватись Інтернетом.
Окрім цього проекту, плануємо цікаві заходи для вагітних жінок у “День в очікуванні дитини”. У Тернополі він відбудеться 7 квітня. Якщо до акції долучаться підприємці, то майбутні матері матимуть знижки у магазинах для вагітних, а також пільги у таксі та громадському транспорті.

- Хто з людей мав найбільший вплив на ваше життя впродовж 2011 року? Які зміни ви пережили?

- Впродовж минулого року я мав унікальну можливість зустрітись з різними цікавими особистостями, які вплинули на моє особисте життя. Це Блаженніший Святослав, обраний главою УГКЦ в лютому 2011 року. Нещодавно він був у Тернополі для проголошення новоствореної Митрополії та Митрополита Тернополя. Це людина чіткої богословської думки, глибокої духовності, знавець багатьох мов, який бажає оживляти наші парохії святістю - фундаментом будівництва Патріархату. Він прагне бути близьким до людей - людина світу і водночас Церкви - неординарна постать для наслідування. Ідеї Блаженнішого Святослава, який, до речі, є мого віку, дуже близькі мені.
На моє життя також вплинула пані Світлана - мати двох дочок з розумовою неповносправністю. Ця жінка цього року долучилася зі своїми дітьми до нашої спільноти “Віри і Світла”, яка допомагає сім'ям, де є діти з особливими потребами. Деколи ми уявляємо, що герої - це сильні люди із надзвичайними здібностями, подібні до тих, із дитячих казок. Але пані Світлана показує, що можна бути героєм у простому щоденному житті. У неї надзвичайна терпеливість, любов та лагідність. Своїм життям вона свідчить про те, як можна обняти і полюбити свій хрест, який, як не парадоксально, дарує справжню радість. Ця жінка є справжнім вчителем життя... Важливу роль у моєму житті відіграли спортсмени Віталій Чикало, призер Кубка Європи з естафетного бігу, та Ірина Шманьова, переможниця “Суперкубка Галичини з бодібілдингу". Вони допомогли мені скинути майже 20 кілограмів зайвої ваги. Завдяки ним фізично почуваюсь краще. А от завдяки Мирону Ференцу я вперше за 41 рік літом сміло зумів плавати із сім’єю в морі. Цей чоловік допоміг мені перебороти страх перед водою - аквафобію, яка переслідувала мене з дитинства.

-Ви у Тернополі більше 15 років. Порівняйте його з іншими містами, де жили.
- Думаю, хто був за кордоном чи їздив Україною, погодяться зі мною - Тернопіль є містом із незвичною інфраструктурою. Окрім характерних для інших міст України складних питань - дороги, лікарні, садочки, розваги для дітей, місту треба ще працювати над культурно-естетичним обличчям. За 15 років я бачу великий прогрес у розвитку міста. Однак, на жаль, цей гарний маленький обласний центр здебільшого обминають великі фінансові та соціальні державні проекти.

- Ви їздили на відкриття футбольного стадіону “Арена Львів”, який збудували для проведення матчів чемпіонату Європи футболу у 2012. Чим подобається цей вид спорту? Можливо, ви грали у футбол?
- Я не великий фанат футболу і ніколи добре в нього не грав. Але мені подобається, коли змагаються національні збірні. Уболіваю за Англію та Україну. На Євро 2012, коли ці дві країни будуть суперниками в одній групі, підтримуватиму збірну “Трьох Левів”.

- Різдвяні свята: чим відрізняється святкування за кордоном, де ви народились та навчались, і у Тернополі. Які традиції хотіли б тут запровадити?

- У деяких країнах Європи Різдво, на жаль, поволі зникає з життя людей. Там починають забороняти в школах готуватись до Різдвяних свят, встановлювати у людних місцях новорічні ялинки... Все це нібито роблять для того, щоб не дражнити людей інших релігій. Хоча, на мою думку, там інша мета - цілковито викреслити Різдво з життя людей. Українці більше цінують та усвідомлюють багатство різдвяних традицій - коляду, Святвечір, Вертеп, Йорданське Водосвяття, вшанування Марії та Степана. Різдво - найкращий, найсолодший та найрадісніший час у році. Це родинне свято, коли всі провідують близьких та знайомих особливим вітанням.
Не знаю, чи я хотів би запровадити якісь нові традиції тут. Але не шкодило б більшої солідарності у святковий час. Наприклад, провідувати колядою та допомагати убогим, малозабезпеченим, сиротам. Не забути про онкохворих дітей, які святкують Різдво у лікарні. Заохочувати молодь до того, щоб колядувала біля ялинки, а не пила там пиво, брала участь у акціях, святкуваннях, які втілюють правдивий різдвяний дух!

- Як ставитесь до гіпотези про кінець світу в 2012 році?

- Кожен цікавиться своєю долею. Зараз популярно читати гороскопи, ходити до астрологів... Але те, що має статися, стається і без нашого втручання. Цей 2012 рік має бути дуже цікавим роком на події - Чемпіонат європейського футболу в Україні, Олімпіада в Лондоні, друга хвиля економічної кризи, у кого народиться дитина, хтось втратить близьку людину... Важливо просто цінити життя, любити усіх та шанувати кожну хвилину власного життя. Адже ніхто не дасть нам можливості ще раз прожити 2012 рік.

- Що ви порадите людям у Новому році, щоб їхнє життя змінилося на краще?

- Зміни - це частина нашого життя. Усе міняється, хочемо ми цього чи ні. Часто доводиться пристосовуватись до нових умов, життєвих потреб. Тому ми не повинні боятись тих змін, які, у свою чергу, вимагають від нас неабияких зусиль, але йдуть нам на користь. Новий рік - прекрасна нагода змінити своє життя на краще. Для цього треба розбудити внутрішню духовну силу і спрямувати її до мрій. Адже Христос сказав: "Якщо будемо мати віру розміром з гірчичне зернятко, то зможемо переносити гори!

Довідка. Протоієрей доктор Мартин Хомів народився 1970 року в м. Великій Британії. Філософсько-богословську освіту отримав в Папських університетах Рима, докторську дисертацію написав на факультеті права в Любліні. У Тернополі проживає з 1995 року. Керівник “Школи щасливого материнства св. Анни”, заступник головного капелана “Віри і Світла” України, голова Українського богословського наукового товариства в Тернополі, працівник Церковного трибуналу. Служіння виконує в Катедральному соборі.