Тонкий лід на Тернопільському ставі рибалок не лякає

Тонкий лід запеклих рибалок не лякає. Як тільки в Тернополі вдарили перші морози і випав сніг, на міському ставі з’явилося чимало тих людей, чиє захоплення далеко не всі розуміють.

Рибалки або, як їх ще називають – «вудії», замерзнути не бояться. Незважаючи на тонку кригу на озері та холодний вітер, беруть усе необхідне і йдуть полювати на коропів та карасів.

Юрій, рибалка: «Адреналін виділяється такий, що виживеш – не виживеш. Дуже цікаво, випливеш чи не випливеш. Найголовніше, щоб паніки. Якщо паніки нема, то людина завжди виживає, адже паніка – це перший ворог рибалки».

Зігріваються рибалки гарячим чаєм, салом, часником та хлібом. Напої «із градусом» не вживають – пити оковиту на кризі заборонено.

Юрій, рибалка: «Найголовніше – сало, часник, хліб. Горілка не рятує».

Зимова, як і літня риболовля – це ціла філософія та відпочинок для душі. «Вудкарі» кажуть, після кількох важких, напружених робочих днів дуже добре та навіть корисно посидіти на самоті – сам-на-сам із природою, у суцільній тиші.

Юрій, рибалка: «Я працюю у школі, де є діти. А тут ідеш – тишина, зовсім протилежна ситуація. Рибалки – це «секта». Сьогодні не зловив – завтра йдеш. Завтра не зловив – знову йдеш. Тому що мусиш іти».

Пан Юрій захоплюється риболовлею ще з раннього дитинства. Успадкував таке незвичайне хобі від батька та діда. Зізнається, під кригу падав разів з 50. Але це чоловіка ніколи не зупиняло. Він знає, що потрібно робити, аби врятувати своє життя.

Юрій, рибалка: «Провалився – одразу на спину. Потрібно мати в руках два цвяхи. Крос на спині – і випливаєш».

Раніше улов був чималим. За один день можна було принести додому близько п’яти кілограм риби. Та з часом це число зменшилось. Але вудкарі не засмучуються, жартують: на смачну уху завжди вистачає.

Доки крига на озері не розтане, чоловіки там рибалитимуть, інформує ІНТБ.