«Це тотальне подорожчання усього» – тернополяни про ціну за проїзд і тарифи на компослуги (Бліц-опитування)

2 березня у Тернополі проїзд у тролейбусах подорожчав на 50 копійок. Відтак тернополяни замість 1, 50 платитимуть 2 гривні. Окрім цього, із квітня в Україні почнуть діяти нові тарифи на компослуги. Газ може подорожчати на 53%, а опалення – на 80%. Такі прогнози є невтішними для тернополян. Думки жителів міста на цю тему - у бліц-опитуванні.

«До подорожчання ставлюся негативно. Бо зарплата залишилась на тому самому рівні. Відбувається тотальне подорожчання усього. Кажуть, що на проїзд в маршрутках теж будуть піднімати ціну. У мене 2 тисячі гривень зарплати. Доїжджаю зі Смиківців, а потім потрібен ще один транспорт, щоб добратися на роботу. Вдень загалом на проїзд витрачаю близько 20 гривень. Думаю, що люди взагалі перестануть платити за проїзд. Я ще чула, що комунальні послуги будуть піднімати. Бо починається затримка стипендій і зарплат. І за комунальні перестануть платити. Адже немає можливості», – каже 42-річна Марія Наконечна.

«Я вважаю, що це нормально підносити ціну на проїзд. Я з розумінням ставлюся до цього. Часто їжджу. Зараз чекаю на тролейбус. 50 копійок – це не такі великі гроші на наш час, я думаю. Це ще оптимальна ціна, тобто не критична. Я працюю і сам забезпечує себе повністю», – каже 27-річний Володимир.

«Я живу на «Східному». Тому не можу пішки ходити до центру. Приїжджаю на роботу громадським транспортом. Особливо складно людям, які мають дітей і треба ще їм дати гроші на проїзд. Про комуналку взагалі мовчу. Нереально платати для тих, хто не має субсидій. 1800 виходить за всі компослуги в місяць. А про зарплати кажуть, що в сферах освіти і медицини будуть затримувати», – каже Галина (50 років).

«Зарплати не піднімають, а проїзд дорожчає. Я часто користуюся електротранспортом. Їжджу на роботу на тролейбусі. Незважаючи на подорожчання, мені вистачатиме грошей на проїзд, бо я працюю. У нас нічого не дешевшає, тільки піднімаються ціни», – каже 42-річна тернополянка Тетяна.

«Зараз грошей немає. Треба за квартиру заплатити, проїхатися кілька разів, купити ліки і немає на що жити. Буду намагатися пішки ходити частіше. Там, де близько, буду пробувати пішки, а там, де далеко, не буду йти сумками на велику відстань. Я переважно користуюся електротранспортом, бо це дешевше, ніж їздити на маршрутках. Щодня доводиться їхати на роботу», – каже пані Надія.

«У мене майже 40 років стажу, але лише 1300 гривень пенсії. Якби я жила сама, було би дуже важко. Я з сином живу. У нас трьохкімнатна квартира. Минулого місяця 811 гривень прийшло за опалення з субсидіями. Прикра ситуація в країні. Але дай Боже, щоб війна скінчилася і хлопці живі, здорові повернулися додому. А все решта перетерпимо», – каже 69-річна Марія.